Перекручування історії та культ особистості Зеленського.
Пані Марія Воротило поділилася захоплюючим дописом про новий підручник історії України для 11 класу, виданим видавництвом "Ранок" у 2025 році. Серед авторів цього видання є також відомий медійний діяч Акім Галімов та ще двоє співавторів. Цікаво, що в тексті йдеться про те, як Зеленський та його команда не вагаються присвоювати собі лаври героїв, здобутих у війні.
Оскільки повномасштабне вторгнення навчило мене бути обережною і перевіряти інформацію, я знайшла той підручник. Там не було жодних відомостей про те, що передувало цьому вторгненню. А саме, про фінансові утиски армії та безуспішні спроби налагодити стосунки з Путіним, так би мовити. Усі ці заяви за три дні, що армії гроші не потрібні, адже в нас дороги ще не добудовані.
Про текстівки окремо ще розберу. Але вони куці й написані як для ******тих. Я розумію, що нинішнє покоління Альфа більше сидить у Tik-Tok, але тексти тупо як для кончених. Кажу, як людина, яка постійно була на історичних олімпіадах, і воно таки важливо. Зі свого досвіду скажу, що зацікавленість історією, і моя бомбезна вчителька Надія Михайлівна стали визначальними для вибору мого життєвого шляху.
Тепер про фоточки. Забагато Зеленського, який не несе смислового навантаження. Хоча якісний підручник -- це якраз найточніші ілюстрації. Ключові історичні фото.Початок повномасштабного вторгення промаркували *****ми Єрмака, Зеленського і брата асвабадітєля ГРУ РФ Подоляка. Хоча це було 25 лютого. А ключова фотка саме 24 лютого -- російські "алігатори" у повітрі над Гостомелем, які були пробивною силою для окупації столиці.
Це справді викликало жах. Я згадала про зображення танкових колон, що проходять через Чонгар. Але хто ж наважиться це опублікувати? Люди ж запитають: "Чому Чонгар не був замінований?" Далі йдеться лише про Героя України, морського піхотинця Віталія Скакуна, який підірвав автомобільний міст між Генічеськом та Арабатською Стрілкою. Цей молодий чоловік не заслуговує на те, щоб його портрет став відомим, хоча його обличчя облетіло всі світові ЗМІ. А звільнення Херсонщини зафіксовано лише в протокольному фото президента, що вручає орден генералу.
Пам'ятні фотографії відображають момент, коли цивільні танцюють навколо вогнища разом із бійцями 28 бригади. Також на знімках можна побачити обійми з генералом Дмитром Марченком, який відіграє важливу роль в обороні Миколаєва, хоча згодом йому було заборонено виступати на публіці. І, звичайно ж, це численні жовті хризантеми, які дарували військовим Збройних Сил України.
Оборона Маріуполя. Це однозначно асоціація з виснаженим Редісом із підвалу між боями. Його просто згадують трьома словами й фоток рівно нуль. Ані його, ані побратимів. Завидує Банкова, егеж, молодому військовому таланту?Харківська операція. Три абзаци. І нуль ключових кадрів -- а-ля військові знімають російську ****ю з борда, а під низом вірш Шевченка "борітеся - поборете". Це було в Балаклії.Нема знаменитої фотки -- людей, які чекають евакуації під Ірпінським мостом. Чи отої, де в березні люди йдуть через річку голими ногами і несуть на спинах дітей. Це надто сумно?
