Енергетична сфера: вирішення складних викликів

Росія продовжує намагатись занурити Україну у темряву. Невгасаючі обстріли посилюють колапс енергетичної системи і в умовах жорсткої зими українцям доводиться складати новий іспит на стійкість. Проте, криза - це не лише випробування, а й можливість якісного перезавантаження тієї сфери, якої вона торкнулась. І це справа не лише уряду. Опрацювання сучасних рішень неможливе без залучення експертного середовища і налагодження комунікації. Саме тому Український кризовий медіа-центр започаткував серію колективних інтерв'ю "Україна: Європейський код ", перше з яких присвятили темі енергетики, поточним проблемам в енергосистемі та процесам інтеграції України в ЄС.

Щоб журналісти з регіонів мали можливість отримати відповіді на запитання, що хвилюють їхніх читачів, до пресцентру були запрошені: голова Правління Global 100 RE Ukraine Олександр Домбровський, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко та президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

Захід провів голова правління УКМЦ, Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий, який підкреслив, що метою колективних інтерв'ю є, з одного боку, підтримка уряду в технічних переговорах щодо вступу, а з іншого - інформування українців про переваги, які принесе членство України в Європейському Союзі.

Яка в нас реальна ситуація в енергосистемі, зокрема з генерацією, і що це означає для споживачів, для людей в першу чергу і для бізнесу? Таке запитання адресувала спікерам журналістка львівського медіа ZAXID.NET Олександра Бодняк.

Володимир Омельченко:

У деякі години дефіцит електричної потужності досягає 7 гігаватів, що становить близько 35% від загального споживання. Крім того, існують мережеві обмеження, які ускладнюють ситуацію. Київ може покривати лише 25% своїх потреб за рахунок власної генерації, тоді як 75% залежить від Трипільської ТЕЦ та Рівненської атомної електростанції. Російські війська намагаються завдати шкоди цим підстанціям, створюючи враження, що генерація є, але передача електричної енергії стає неможливою. В результаті ми стикаємося з значними відключеннями електрики.

На жаль, наразі наші системи протиповітряної оборони не мають можливостей, які б забезпечили повну безпеку нашої енергетичної інфраструктури. Мені здається, що жодна з систем протиповітряної оборони в Європі не може гарантувати 100% захист.

Що робити в цій обставині? Тут необхідно зосередитися на виживанні, потрібно знайти способи допомогти людям. Де можна підключити генератори, де доцільно вимкнути гарячу воду та забезпечити опалення замість неї.

Олександр Домбровський - це ім'я, яке викликає цікавість.

Весна все одно прийде. Нам головне дочекатися до березня місця, коли буде трошки тепліше, коли буде більше сонця. Тому що, якщо я не помиляюсь, десь в межах 11 гігават чи 10 гігават у нас на сьогоднішній день сонячної енергії. Як тільки сонце буде вище, генерація сонячна буде більша, вона буде поступати в мережу. Величезний плюс сонячної генерації ще в тому, що вона у нас розподілена, не сконцентрована в одному місці. Це якраз приклад того, якою повинна бути якась частина генерації в країні.

Друга важлива складова - це системи накопичення енергії. Існують різноманітні рішення: від великих установок до компактних систем для житлових будинків і квартир. Питання полягає в фінансах, адже лише невелика частина людей може дозволити собі такі інвестиції, і вони вже давно їх реалізували. Але важливо розглянути, як забезпечити доступ до сонячної енергії, яка є економічною, через створення систем накопичення. Це може бути реалізовано через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, муніципалітети або за допомогою міжнародної допомоги. Ці ініціативи варто впроваджувати вже сьогодні, оскільки нам знадобиться стабільне електропостачання навесні, влітку та восени, коли можуть виникнути проблеми з високими температурами. Зараз ми стикаємося з викликами холодів, але в майбутньому нас очікують труднощі спекотної погоди.

Тетяна Логвіна з харківського видання "Вісті Зміївщини" підняла проблему, з якою стикаються місцеві громади: " У 2022 році розганялася тема встановлення малих Міні ТЕЦ і когенеративних установок на місцях у малих громадах. Вони навіть прийшли в Україну і були вже в громадах, але не встановлені багато де до сьогодні, тому що немає законодавчої бази. Дуже складна проблема з дозвільними документами.

Олена Павленко:

Дві великі причини - корупція і бюрократія в Україні. Я не можу сказати, що в конкретному випадку, що і як застосовується, яка конкретна причина, але ви абсолютно праві. Те, що насправді можна було і треба було вирішувати в перший рік війни, до сих пір не вирішено. І тільки коли майже повністю знищена енергетична система, тільки зараз всі починають дуже швидко вирішувати і спрощувати цю процедуру.

Перед нашим урядом, а також регуляторами і агентствами, підпорядкованими міністерствам, стоїть важливе завдання — спростити процеси. Безумовно, питання безпеки є критично важливими. Необхідно встановити певні основи, щоб уникнути трагедій. Проте, затягнутість процедур підключення є однією з найбільших проблем на сьогодні, особливо коли громадяни прагнуть розвивати децентралізовану генерацію енергії.

Валерій Чалий:

Децентралізація, відповідальність влади та місцеві рішення – це все взаємопов’язані аспекти. Тому наразі ми не можемо надати остаточні відповіді, але це питання ми будемо активно піднімати перед членами уряду, починаючи з міністра Шмигаля. Не слід також знімати відповідальність з місцевих органів влади. Ви зазначаєте, що проблеми не вирішуються. Якщо люди просто залишаться вдома, мерзнучи, або стоятимуть під своїми домами, нічого не зміниться. Громадяни повинні проявити ініціативу, звернутися до політиків та до тих, хто приймає рішення, і запитати, чому вони тут і які їхні плани.

Наталія Зворигіна з видання "Запорізька правда" запитала, які новітні технології в сфері енергетики Європейський Союз готовий запропонувати Україні?

Олександр Омельченко:

Слід з'ясувати, яке обладнання необхідно терміново імпортувати з Європи для ремонту цієї станції або підстанції, якщо це взагалі можливе. Якщо ж це неможливо, потрібно терміново організувати доставку генераторів та ухвалити оперативні рішення.

В цьому плані нам від Європи насамперед потрібні генератори. Трансформатори, вимикачі, реле різні, також обладнання, яке пошкоджено на теплових електростанціях, на ТЕЦах. А якщо брати стратегічно, то від Європи потрібні інвестиції в розвиток децентралізованої генерації, біометану, термомодернізації будинків.

Олександр Домбровський - це ім'я, яке викликає цікавість.

Європейський Союз надає значну підтримку Україні, забезпечуючи не лише технічне обладнання, а й проведення ремонтних робіт. Проте, на жаль, кожного дня відбуваються обстріли, внаслідок яких знищуються інфраструктурні об'єкти. У нас є теплові електростанції, які піддаються атакам вже неодноразово і зазнають ремонту. Усі необхідні компоненти, такі як блоки, обладнання та трансформатори, постачаються з різних куточків світу. У рамках Energy Community Європейського Союзу функціонує спеціальний фонд, що налічує сотні мільйонів євро, який використовується для закупівлі всього необхідного для відновлення нашої енергетичної системи.

Запитання від Юлії Шаблі, "Вісті Плюс", Полтавська область: "Які зміни у контексті інтеграції України до енергетичного ринку ЄС найближчими роками відчують регіональні споживачі - домогосподарства та малий бізнес? Чи варто очікувати зростання тарифів, і як держава планує балансувати між європейськими правилами та соціальною справедливістю?

Олександр Омельченко:

Я вважаю, що в нас ціна на електричну енергію найближчий час не збільшиться для населення. Вона як була 4,32 за кіловат-годину, вона так і залишиться, тому що не можуть собі політики дозволити збільшення цін для населення в такий період. Теж саме стосується ціни на газ. Поки триває війна, ціни будуть триматися.

Зараз для промисловості, на жаль, дуже високі ціни і вони там вже перевищують в багатьох випадках значно європейські ціни, що створює такі проблеми з конкуренто-здатністю продукції українських великих підприємств і відповідно зменшується у нас валютні надходження.

Ще одна дуже велика проблема, яку потрібно терміново вирішувати на урядовому рівні, це так званий СІБА, це Carbon Border Adjustment Mechanism, тобто це такий механізм, коли Європейський Союз вже з цього року, з 26-го року, а далі все сильніше і сильніше буде застосовувати додаткові мита на ту продукцію, з інших країн, в тому числі із України, які не відповідають екологічності, які виробляються, якщо продукція виробляється з рівнем викидів, які перевищують нормативи Європейського Союзу.

Через цю ситуацію українська промисловість може зазнати втрат щонайменше у 3-4 мільярди доларів щорічно. Тому я вважаю, що уряду необхідно терміново втрутитися в це питання та, принаймні на період війни, перенести цей СІБА на 3-4 роки вперед.

Валерій Чалий:

Реформа енергетики - це реформа країни в цілому. Місцеве самоврядування, децентралізація, реформа зарплати. Люди мають також змушені бути в своєму бюджеті, економити енергію. Тепер ми вже розібралися, що означає, коли світить лампочка, чи скільки це в амперах і ватах. Люди зрозуміли, що світло - це цінність.

Проблему тарифного навантаження на підприємництво підняла Юлія Сабаєва з "Острів". Вона поділилася історією Мирослави Голонич, яка веде два кафе та крафтове виробництво у місті Свалява на Закарпатті. Нещодавно підприємниця опублікувала в соціальних мережах пост, у якому розповіла про величезний рахунок за електроенергію. Чи не призведе підвищення тарифів для бізнесу до остаточного знищення малого підприємництва?

Олександр Омельченко:

Пропоную створити вигідний тариф для малих підприємств та промислового сектора, щоб усім стало легше. Здається, це не така вже й складна задача. Просто підписати постанову, встановити для малого бізнесу ціну 3 гривні за кіловат, для великих компаній — 2 гривні, а для населення — 1 гривню. Чому б не реалізувати це? Проте, в умовах значного дефіциту електроенергії, це неможливо. Усі відчувають брак електрики, і якими б не були тарифи, які встановлює уряд, енергетичні компанії не зможуть працювати на таких низьких ставках, що призведе до збитків.

Що стосується фінансової підтримки для малих підприємств у вигляді компенсації діючих тарифів, постає питання: де ж взяти кошти? Державний бюджет наразі переживає серйозні труднощі, адже країна перебуває в умовах війни.

Дискусія щодо енергетичного аспекту європейського коду України відкрила нові перспективи для розуміння ключових проблем кризи та визначення пріоритетних напрямків для оновлення енергетичної системи держави.

Олександр Домбровський - це ім'я, яке викликає цікавість.

Ми повинні докладати зусиль на всіх фронтах. По-перше, для того щоб вистояти і зберегти нашу країну, а також для відновлення миру в Україні. По-друге, я безсумнівно впевнений, що разом із Європейським Союзом ми повинні прагнути до енергетичної незалежності, максимально використовуючи всі наявні у нас ресурси. Можу з упевненістю стверджувати: Україна має достатньо енергетичних ресурсів і сучасних технологічних рішень, здатних вирішити поставлені завдання. Більше того, я переконаний, що Україна, завдяки своєму технологічному потенціалу — починаючи від виробництва дронів до стійкої енергетичної політики — може стати яскравим прикладом не лише для Європейського Союзу, а й для інших регіонів.

Володимир Омельченко:

У стратегічному аспекті ми відстали від графіка. Якби ми розпочали процес євроінтеграції, ухвалення необхідних законів та їхню гармонізацію не сьогодні, під час війни, а приблизно 20-25 років тому, наша енергетична система, економіка та країна в цілому виглядали б зовсім інакше.

На даний момент ми не можемо на повну мірі впровадити всі європейські норми, оскільки це потребує часу, а наші громадяни не мають достатніх фінансових можливостей, щоб сплачувати ринкові ціни за електроенергію, газ та тепло. Важно зазначити, що навіть у Європейському Союзі існує значний опір новим правилам, які вони запроваджують. Наприклад, законодавство про закриття атомних електростанцій перебуває на етапі перегляду. Отже, необхідно підходити до питання з гнучкістю, враховуючи реалії, в яких перебуває Україна. Уряд повинен активно реалізовувати євроінтеграційні ініціативи там, де це дійсно необхідно. Проте існують також аспекти, які можуть завдати шкоди нашій економіці та соціально-економічній стабільності. У цьому контексті уряд має рішуче захищати, перш за все, національні інтереси та інтереси споживачів.

Валерій Чалий:

Євроінтеграція, незважаючи на нашу спільну підтримку, не повинна розглядатися як кінцева мета лише у вигляді отримання членства. Основна мета полягає в поліпшенні життя українців, створенні сприятливіших умов для бізнесу та зміцненні позицій України в міжнародній системі розподілу праці.

Настанова уряду буде, і всім, хто приймає рішення, зараз така. По-перше, народ України завжди вас підтримує, якщо ви будете відстоювати максимально хороші умови перехідній періоди, тобто якісь питання, які ви говорили про них, вже зараз. Другий момент - потрібні якісь надзвичайні заходи в надзвичайних умовах, а не тільки типові.

Світ динамічний. Те, що сьогодні ми говорили, завтра може бути вже застарілим. Я думаю, що повинні бути десь в Україні аналітичні центри державні, які мають дивитися, як змінюється ситуація із тим самим американською позицією, із тими самими малими ядерними реакторами, із тими самими геополітичною ситуацією. Бо тут я абсолютно погоджуюсь. Якщо в нас війна продовжується, то ми не можемо говорити про деякі речі, про які говорили. Тому фізична безпека людей перша, енергетична безпека зараз поруч.