Двопартійна алергія: як у Єрмака "попливла Америка"

У Єрмака "завалилася Америка". Це відбувається вже тривалий час. Його домінування на напрямку Україна-США завдає шкоди.
Монополія Єрмака на взаємодію зі Сполученими Штатами мала згубний вплив на ставлення Трампа та адміністрації Білого дому до Зеленського, що призвело до зменшення підтримки України та створило ризик зміщення позиції США з нейтрального медіатора на бік Росії. Це стало наслідком небажання президента враховувати думки провідних фахівців, які неодноразово закликали до зміни переговорника, пропонуючи альтернативні підходи до формування відносин зі стратегічним партнером.
Те, що в Єрмака давним-давно "посипалася Америка", і у Вашингтоні посилюється вже довготривала двопартійна алергія до Андрія Борисовича, не бачить лише сліпий. Ну, і, мабуть, президент України Володимир Зеленський.
По-перше, Єрмак має обмежене уявлення про американську внутрішню політику, геополітичні питання та зовнішні інтереси.
Чого вартує абсолютно беззуба двостороння безпекова угода між США та Україною, яку підписали минулого року, і яка позиціонувалася ОП як "безпекова гарантія". В цій угоді не було навіть передбачено базового обміну розвідданими, що є основою двосторонніх безпекових угод.
Міністр оборони Єрмака Умєров не підписав жодного комплексного договору в рамках програм фінансування іноземних військових потреб або безпосередніх комерційних продажів для придбання американської зброї. У той же час, польські, ізраїльські, корейські та японські представники активно укладали угоди зі США, намагаючись зміцнити свої військові позиції. Кожна з цих країн, подібно до нас, не може забезпечити свою безпеку без підтримки Америки.
Пригадаємо, як торік Єрмак відволік Україну, розподіливши дипломатичні зусилля між Самітом миру та Глобальним Півднем. Замість того, щоб зосередитися на складній інституційній роботі з американськими організаціями для забезпечення стабільних поставок критично важливого озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони, яке не виробляється в інших країнах.
Список провалів Єрмака в співпраці з США ще за Байдена можна тільки продовжувати.
По-друге, Єрмак встановив свою владу над українсько-американськими зв'язками.
Андрій Борисович з великою обережністю ставиться до кожного державного службовця України, який налагоджує зв'язки з Америкою без його участі.
Паралельно Єрмак постійно перебільшує президенту про свій вплив та обізнаність в Америці. Перед повномасштабним вторгненням Єрмак заколихував президента, що американці просто лякають і росіяни не підуть в наступ по всій країні. Замість того, щоб готуватися до війни, заспокоювали. Зараз Єрмак, схоже, малює президенту перспективи перемир'я за посередництва Трампа, що вже скоро виявиться ще одним неадекватним очікуванням.
Єрмак скептично ставиться до традиційної дипломатії і вважає, що трансформує глобальні принципи міжнародних відносин.
Досить лише мати номер телефону Джейка Саллівана, щоб у будь-який момент зв'язатися з ним і швидко вирішити якісь питання. Проте, коли Джейк залишає свою посаду викладача в Гарварді, немає жодної впевненості, що новий кандидат поділиться своїм номером і буде готовий обговорювати міжнародні справи.
Співпраця з США повинна розвиватися на інституційному рівні. Міністри повинні налагоджувати пряму комунікацію з їхніми американськими колегами. Наприклад, Сибіга повинен вести діалог з Рубіо. Заступники міністрів також повинні співпрацювати зі своїми відповідниками в США. Всі зобов'язання повинні бути закріплені в офіційних міждержавних угодах.
Одночасно необхідно сприяти розвитку неформальних комунікацій між аналітичними центрами, бізнес-структурами (зокрема, це особливо важливо для мілтек та цифрових галузей), а також адвокаційними організаціями.
В Ізраїля, наприклад, купа найнятих супер фахових лобістів в США, які стабільно допомагають в навігації складних політичних вод Вашингтона. В нас є тільки Анді Мак, старий дружбан Єрмака. І невідомо, чи він там відстоює особисті інтереси Єрмака, чи країни.
По-третє, Єрмак не здатен слухати.
Наразі на пропагандистських Telegram-каналах намагаються створити позитивний імідж Андрія Борисовича, стверджуючи, що йому не потрібно подобатися всім американцям і бути зручним для них. Він повинен рішуче й вперто захищати інтереси своєї країни, подібно до Нетаньягу.
Це справжня маніпуляція. Ізраїль, Південна Корея та Японія є яскравими прикладами країн-партнерів США, які не входять до НАТО. Вони протягом багатьох років послідовно розвивали свої відносини з Америкою, глибоко усвідомлюючи, як функціонує і що означає для них ця стратегічно важлива країна в контексті їхньої безпеки.
Вони не говорять з американцями з позиції "ви нам винні" або "ми центр всесвіту", навіть якщо вони так (заслужено) вважають.
Вони взагалі менше говорять, а більше роблять, особливо, якщо ми беремо за приклад Ізраїль. В цих країнах вибудована робота з американцями на рівні державних інституцій, бізнесів, розвідок, діаспор, неформальних груп.
У Сполучених Штатах, наприклад, Американсько-єврейський комітет підтримує молодих політиків на їхніх округах з самого юного віку. Це робиться з метою, щоб, коли вони опиняться при владі, їхній курс залишався на підтримку Ізраїлю.
В найближчі місяці Єрмак докладе всіх зусиль, щоб довести Володимиру Зеленському свою незамінну експертизу в питаннях, пов'язаних із США. Коли ж наші відносини з Америкою зазнають остаточного краху (США відмовляться навіть у постачанні зброї), Єрмак виправдає себе, стверджуючи, що зробив усе можливе і став жертвою своєї вірності Президенту Зеленському. А Президент, в свою чергу, повірить йому без вагань.
На завершення - висловлення з матеріалу Politico:
"Дії Єрмака можуть лише підсилити настрої в Республіканській партії та серед прихильників Трампа, які бажають зупинити американську підтримку Україні", - зазначає джерело, яке має інформацію про візит.
"Всі, хто прагне відмовитися від підтримки та залишити Україну, в захваті від того, що бачать Єрмака", - зазначив співрозмовник.
Не так давно видання Politico опублікувало інформацію про те, що Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України, все частіше викликає невдоволення у Вашингтоні. Цю інформацію підтвердили більше десяти джерел, які складаються з колишніх і діючих американських посадовців, а також помічників у Конгресі.
За інформацією журналістів, частина співрозмовників описує Єрмака як надмірно вимогливого, різкого у спілкуванні та слабо обізнаного з внутрішньою політикою США. Деякі висловлюють побоювання, що він міг неточно доносити позицію Вашингтона до українського керівництва. Один із джерел охарактеризував його як "двопартійного подразника".
Нещодавно український політик Володимир Омелян висловив думку, що Україні необхідно провести реформування знищеної вертикалі влади. Він зауважив, що крайня корупція та управлінська криза вигідні лише нашим противникам, а не самій країні. Ці обставини особливо підкреслюються під час нещодавніх візитів Андрія Єрмака, керівника Офісу президента, до Сполучених Штатів та його зусиль у дипломатичних переговорах.
Окрім того, народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе стверджує, що останній візит української делегації до Білого дому вкотре засвідчив, що варто змінити її склад і призначити нового спецпредставника України на переговорах зі США, адже Андрій Єрмак не може надалі виконувати ці функції.
Не забудьте підписатися на "Прямий" у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram!