Ділити шкуру ще не зловленого ведмедя: як держави обкладають податками потенційний дохід.
Основним принципом традиційного оподаткування інвестиційних активів для фізичних осіб завжди залишалося те, що податок на прибуток сплачувався лише в момент реалізації цих активів. Інвестор мав можливість протягом багатьох років спостерігати за збільшенням вартості свого інвестиційного портфеля, не сплачуючи жодних податків до державного бюджету, поки актив не буде проданий.
Однак сьогодні ця концепція зазнає змін. Уряди різних країн дедалі більше акцентують увагу на "паперових" активах і шукають способи запровадження оподаткування на приріст нереалізованого капіталу (Unrealised Capital Gains Tax). Ідея такого податку поступово виходить з сфери економічних теорій і стає частиною глобальних трендів та реальних законодавчих ініціатив. Зокрема, українське податкове законодавство вже включає механізми, які фактично зобов'язують платників податків сплачувати податки з "фантомних" або нереалізованих прибутків.
У цьому матеріалі представлено всебічний аналіз різних підходів до реалізації концепції оподаткування "паперових" доходів у країнах світу. Окрім того, особливу увагу приділено ризикам, які можуть загрожувати українським інвесторам. Цю роботу виконали старша юристка податкової практики AVELLUM Таїсія Дуда та юрист тієї ж практики Владислав Григор'єв спеціально для видання Mind.
У 2024 році адміністрація президента Джозефа Байдена активно впроваджувала ініціативу, відому як податок на мільярдерів (Billionaire Minimum Income Tax). Ця пропозиція передбачає встановлення мінімальної податкової ставки на рівні 25% для домогосподарств з чистим капіталом, що перевищує $100 мільйонів. Найбільш інноваційним аспектом цієї ініціативи є те, що до бази оподаткування включається приріст нереалізованої вартості ліквідних активів, таких як акції.
Критики цієї ініціативи висловлювали думку, що обкладання податком нереалізованих прибутків є безпрецедентним кроком, який не має реального підґрунтя і може змусити підприємців терміново продавати свої активи, такі як акції компаній, для виконання податкових зобов'язань. На противагу цьому, експерти підкреслюють, що в США на рівні місцевих юрисдикцій вже давно функціонує система оподаткування приросту нереалізованого капіталу в рамках податку на нерухомість.
У штаті Каліфорнія пропонують ще більш радикальний підхід до оподаткування. Тут активно розробляється законопроєкт, що стосується податку на багатство, відомий як California Billionaire Tax. Цей законопроєкт передбачає введення одноразового 5-відсоткового податку на статки осіб, які є резидентами штату і чиї активи перевищують $1 мільярд. Важливою особливістю даного податку є те, що оподаткуванню підлягає загальна ринкова вартість всіх активів, а не тільки ті, що були реалізовані.
Податок на нереалізований капітал вже впроваджений у податкову систему Данії. У цій країні існує особливий підхід до оподаткування, що базується на принципі mark-to-market для інвесторів у біржові фонди (ETF).
Отже, якщо інвестор має у своєму портфелі ETF, то на завершення звітного періоду інвестиційні активи підлягають переоцінці. Інвестор зобов'язаний щороку декларувати і сплачувати податки з приросту вартості ETF, навіть якщо активи не були фактично реалізовані. Це призводить до необхідності забезпечення ліквідності для покриття податку на паперовий (нереалізований) прибуток.
Цікавою є також пропозиція датського уряду щодо поширення цієї практики на нові види активів. Уряд планував запровадити з 1 січня 2026 року оподаткування нереалізованого приросту вартості криптовалют із використанням максимальної ставки до 42%. Проте на даний момент цей проект ще не набув чинності і не був реалізований.
Додатковим фіскальним перешкодою для формування капіталу слугує данський "податок на виїзд" (Exit Tax). У випадку зміни податкової резидентності, інвестиційний портфель особи вважається умовно проданим за актуальними ринковими цінами. Це призводить до виникнення податкових зобов'язань на всю суму накопиченого приросту капіталу. Даний податок стосується осіб, які були резидентами Данії протягом щонайменше семи з останніх десяти років.
У грудні 2021 року Верховний суд Нідерландів постановив, що існуюча система оподаткування інвестиційного доходу в країні суперечить Європейській конвенції з прав людини. Нідерландська модель оподаткування інвестиційного доходу, відома як Box 3, базувалася на принципі, за яким інвестори отримували нарахування доходу за фіксованою ставкою, встановленою урядом. Цей дохід обкладався податками без урахування реальних прибутків, які інвестори дійсно отримували.
Новий закон, який у разі затвердження верхньою палатою парламенту Нідерландів почне діяти з 1 січня 2028 року, замінює цю систему податком на фактичний дохід за ставкою 36%. Однак важливою частиною цієї реформи, яка викликала найбільше обурення інвесторів, стало введення податку на фактичний нереалізований приріст вартості ліквідних активів (акцій, облігацій, криптовалют) за принципом mark-to-market. Тобто, якщо ваш портфель акцій за рік зріс у ціні, ви зобов'язані сплатити податок із такого приросту, навіть якщо не продали жодного активу. У разі зменшення вартості портфеля, інвестор може перенести задекларований збиток на наступний податковий період.
В Україні немає податку на нереалізований капітал. Проте, українські законодавчі норми включають дві важливі пастки, які можуть призвести до виникнення податкових зобов'язань на прибуток, який інвестор насправді не отримав.
Для фізичних осіб-інвесторів в Україні девальвація гривні створює досить дивну ситуацію. Відповідно до Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток визначається в національній валюті з урахуванням курсу Національного банку на момент покупки та на момент реалізації активу. Це, в свою чергу, призводить до оподаткування валютних коливань.
Таким чином, особа повинна відобразити свій дохід у щорічній податковій декларації та виконати зобов'язання щодо сплати податків, навіть якщо фактичні фінансові результати демонструють збиток у доларах.
Другий ризик стосується норм, що регулюють контрольовані іноземні компанії, або КІК.
Втрачена пільга. Ключовою перевагою в рамках концепції контрольованих іноземних компаній (КІК) є звільнення контролюючої особи від оподаткування прибутку КІК в Україні, за умови, що загальний дохід усіх її КІК не перевищує 2 мільйони євро на рік. Однак, вимоги щодо обліку компаній часто передбачають регулярну переоцінку фінансових активів, які належать КІК, за їх справедливою вартістю. Результати такої переоцінки можуть суттєво впливати на розмір загального доходу, оскільки приріст вартості активів може збільшити сукупний дохід КІК і, в свою чергу, призвести до втрати цієї пільги.
Розмір оподатковуваного прибутку в Україні та проблема знецінення інвестиційного портфеля. У разі відсутності податкових пільг контролююча особа повинна визначити скоригований прибуток КІК і включити його до свого оподатковуваного доходу. Однак існує й інша важлива сторона цього питання - потенційні збитки, які можуть виникати внаслідок переоцінки інвестиційних активів за їх справедливою вартістю.
Згідно з нормами обліку, такий збиток впливає на фінансовий результат контрольованої іноземної компанії (КІК), зменшуючи його. Відповідно, акціонер враховує цей показник, коли прогнозує фінансові результати своєї компанії на певний рік. Проте, згідно з українським законодавством щодо КІК, фінансовий результат компанії має бути підвищений на суму цього збитку для цілей оподаткування. Іншими словами, негативний вплив такого збитку нейтралізується в періоді його виникнення для податкових цілей. Водночас інвестор зможе врахувати цей збиток лише в момент продажу активів.
Для українських інвесторів поєднання національних норм КІК і змінності валютних курсів потребує ретельного підходу до структурування активів з метою оптимізації податкових зобов'язань.
Щодо іноземних активів та пов'язаних із ними ризиків, які виникають через правила КІК, інвестори можуть розглянути можливість передачі своїх активів у безвідкличний дискреційний траст. Це рішення дозволяє юридично відокремити активи від засновника, що, за умови належного структурування, може позбавити його статусу контролюючої особи. В результаті, це відкриває можливість уникнути оподаткування нереалізованих прибутків в Україні.
Якщо ж компанія залишається у вашому контролі й виникає ризик втрати пільги через перевищення ліміту доходу у 2 млн євро внаслідок переоцінки портфеля, варто заздалегідь проаналізувати діяльність КІК на предмет можливості застосування інших (альтернативних) пільг, передбачених Податковим кодексом. Наприклад, підтвердження статусу активної компанії або підтвердження достатнього рівня економічної присутності в іноземній юрисдикції. Це дозволить звільнити скоригований прибуток КІК від оподаткування навіть у разі перевищення пільгового порогу доходу.
