Депозити, облігації внутрішньої державної позики та золото: які пропозиції підготують банки в жовтні?
Продаж військових облігацій не здатний навіть компенсувати витрати на викуп ОВДП, повідомляє депозитарій НБУ.
Отже, я поділюсь інформацією про умови, які банки запропонують для цих та інших популярних продуктів у жовтні. Інформує про це Мінфін, а також Контракти.UA.
У вересні річна інфляція знизилася до 13,2%, але говорити про реальне зниження цін поки що зарано. Це змушує Національний банк України діяти обережно: на своєму попередньому засіданні регулятор залишив ключову процентну ставку без змін і, ймовірно, не зважиться на її зниження чи суттєві зміни в правилах гривневого ресурсного ринку на засіданні Правління 23 жовтня.
Це свідчить про те, що в жовтні залишаться незмінними ставки за депозитними сертифікатами НБУ, ставка рефінансування кредитів та нормативи резервування.
В умовах подібної ситуації, особливо на фоні зростаючих військових загроз та глобальної невизначеності, банки не планують знижувати процентні ставки на кредити в гривні. Водночас, висока конкуренція за клієнтів із стабільними фінансами не дозволить їм підвищувати ці ставки.
Усі державні кредитні програми збережуть свої процентні ставки на поточному рівні, адже вони демонструють досить позитивні результати. Наприклад, за інформацією Міністерства економіки, з січня 2025 року в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%" бізнес отримав 20,5 тисяч позик на загальну суму 60,3 мільярда гривень. Ці кредити значно впливають на загальні показники щодо ставок та обсягів банківського кредитування. Тим не менш, останніми 3-4 місяцями спостерігається активне зростання власних кредитних програм фінансових установ.
Фактична процентна ставка для позичальників, які отримують державні кредити, з урахуванням дотримання всіх банківських вимог (такі як нотаріальне оформлення, страхування, оцінка застави тощо), коливатиметься в діапазоні від 11 до 14% на рік.
За найплатоспроможнішими клієнтами з ліквідними заставами та забезпеченням кредити строком від 1 місяця і більше рівень гривневих кредитних ставок перебуватиме в межах 16-18% річних, залежно від строків та самих кредитних продуктів. А за ультракороткими 7-10-денними позиками для VIP-клієнтів банки зможуть видавати кредити під 14,5-16,5% річних.
Малий та середній бізнес отримуватиме кредити за процентними ставками від 17,5% до 20% річних, а для проектів з підвищеними комерційними ризиками ставки можуть сягати 21-25% річних. Основною причиною підвищених ставок для цієї категорії клієнтів є відсутність у них високоліквідних застав, обмежені обсяги бізнесу та ризики, пов'язані з військовими конфліктами. Водночас деякі банки планують "розвивати" таких клієнтів, надаючи їм кредитні ресурси для розширення їхнього бізнесу, якщо він демонструє високий дохід та низький рівень ризику.
Незалежно від розмірів бізнесу, банки надаватимуть перевагу клієнтам з аграрного сектору, оборонної промисловості, енергетичної галузі, логістики, оптової та роздрібної торгівлі, інформаційних технологій та виробництва будівельних матеріалів.
Фінансисти продовжать надавати поновлювані кредитні лінії терміном від одного до трьох років для великих і платоспроможних клієнтів, якщо вони мають ліквідні застави та відповідне страхування ризиків.
У жовтні на ринку споживчих кредитів для населення очікується значний діапазон відсоткових ставок. Інтенсивна конкуренція, в тому числі з боку фінансових компаній, примушує банки бути обачними у встановленні своїх процентних ставок.
Залежно від продукту, номінальні ставки за споживчими кредитами перебуватимуть у межах 20-36% річних і вище, а реальні -- не більше 36-88% річних і вище.
Серед населення зростає інтерес до кредитних продуктів, які передбачають поступове погашення, а також до так званих кредитів до зарплати. Однак банки не планують розширювати ці пропозиції, адже їм важко конкурувати з фінансовими компаніями, які готові істотно знижувати свої ставки на такі продукти. Це, на відміну від банків, які обмежені суворими вимогами Національного банку та необхідністю формувати значні резерви для таких кредитів, робить їх менш привабливими для багатьох банків, особливо для малих установ.
Обсяги іпотечного кредитування в банківській системі поки що залишаються на низькому рівні, становлячи приблизно 3-7 мільярдів гривень на місяць. Уряд обіцяє переглянути існуючі державні програми та розширити коло їхніх учасників. Однак для цього знадобляться суттєві фінансові вливання, яких наразі немає в бюджеті. Тому до завершення війни не варто очікувати значних покращень у умовах іпотечного кредитування.
Щодо валютних кредитів юрособам -- ситуація у жовтні кардинально не зміниться. Обмеження НБУ не дозволяють особливо кредитувати у валюті. Тому обсяги таких кредитних операцій банків у валютному еквіваленті особливо не зростуть і ставки поки що не зміняться, навіть із огляду на зниження ставок Федрезервом США та закріплення ставок ЄЦБ на низькому рівні.
У жовтні банківська система продовжить підтримувати свою стабільність та ліквідність. Фінансові установи продовжать інвестувати в депозитні сертифікати НБУ, проте до кінця року обсяги цих інвестицій, ймовірно, не перевищать 380-430 мільярдів гривень.
Обсяги дій НБУ щодо управління ліквідністю фінансових установ.
Суть справи полягає в тому, що ресурси, які раніше дозволяли банкам активно збільшувати свої інвестиції, тепер зменшуються. В умовах високої інфляції, населення почало більше витрачати свої заощадження та активно купувати валюту. Підвищення цін також негативно впливає на бізнес, який витрачає свої гривневі активи на придбання імпортних товарів, що стали дорожчими.
Тому для стабільного формування бази фондування банки змушені тримати свої відсоткові ставки за строковими вкладами на привабливому для клієнтів рівні. З іншого боку, переліквідність у великих банках зберігається, і особливо підвищувати ставки за депозитами та вкладами цієї категорії банків немає сенсу.
Саме тому, на зміни в ресурсному ринку швидше реагують невеликі та середні банки. У жовтні деякі з них планують підвищити ставки у гривні на 0,25-1% річних. У той же час, великі державні банки, дочірні установи іноземних банків та найбільші банки з українським капіталом будуть обмежуватися лише разовими акціями для підтримки своєї існуючої бази фінансування.
За моїм прогнозом, рівень ставок за гривневими депозитами фізосіб у жовтні у банках із вітчизняним капіталом перебуватиме в межах:
З огляду на податки, чиста дохідність за гривневими вкладами становитиме:
Державні банки та філіали іноземних банків пропонуватимуть на 1-2,5% річних нижчі ставки за кожен із зазначених термінів.
Щодо депозитів юридичних осіб, у жовтні спостерігатимемо значний діапазон ставок. На основі моїх оцінок, це виглядатиме наступним чином:
Фінансові установи з українським капіталом продовжать проявляти більшу гнучкість у питанні узгодження депозитних відсоткових ставок з підприємствами.
За валютними депозитами для юросіб та фізосіб ставки поступово знижуватимуться, з огляду на початок циклу пом'якшення монетарної політики ФРС США та низькі ставки ЄЦБ. За моїм прогнозом, ставки за валютними депозитами та вкладами у жовтні перебуватимуть у межах від 0,1% до 1,3-1,5% річних у євро, і від 0,1% до 1,7% річних -- у доларі.
З огляду на підвищення фінансування оборонних витрат у бюджеті на 2025 рік, у жовтні поточного року не слід очікувати зниження дохідності гривневих ОВДП. Міністерству фінансів необхідно буде активно реалізовувати гривневі облігації внутрішньої державної позики, щоб покрити бюджетний дефіцит.
Мінімальна прибутковість облігацій, яка приваблює інвесторів, становитиме рівень інфляції плюс 1-2% річних. Національний банк продовжить заохочувати фінансові установи до придбання нових партій бенчмарк-ОВДП. За моїми оцінками, у жовтні ми можемо спостерігати чистий перетік коштів банків з депозитних сертифікатів НБУ в облігації на суму від 12 до 20 млрд гривень. Як і раніше, основними покупцями цих цінних паперів залишаться державні банки.
Решта обсягів необхідного фінансування через первинних дилерів у межах 10-15 млрд грн щонайменше Мінфін активно пропонуватиме бізнесу та громадянам.
Найбільшу загрозу для нашого бюджету становлять касові розриви у 2026-2027 роках. Тому Міністерство фінансів планує активно випускати облігації з термінами погашення, які відповідають цим періодам, або з незначно тривалішими термінами, щоб компенсувати ці дефіцити.
Я очікую, що в жовтні обсяги облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які належать бізнесу, збільшаться на 1,9–3,5 млрд гривень, а у фізичних осіб — на 1,5–3,5 млрд гривень у еквіваленті. Банківські установи активно отримуватимуть прибуток від ОВДП, реалізуючи їх зі своїх портфелів населенню та підприємствам, а також замінюючи їх на нові цінні папери, які будуть найбільш привабливими для фінансових інститутів залежно від їхніх специфічних цілей.
На основі моїх прогнозів, у жовтні ставки дохідності валютних ОВДП, що їх випускає Міністерство фінансів, будуть коливатися в євро в межах 2,9-3,19% на рік, у доларах — 3,7-4,16% на рік, а в гривні — від 14,9% до 17,8% на рік, в залежності від термінів розміщення цих цінних паперів.
Отже, на вторинному ринку фізичні особи та підприємства зможуть отримувати дохідність, яка буде на рівні 0,25-1,25% річних нижче, ніж на первинному ринку. У жовтні банки не планують активно продавати валютні облігації на вторинному ринку і, скоріше за все, нададуть перевагу залишити їх у своїх портфелях.
Світові валютні коливання, що виникають на фоні глобальної геополітичної нестабільності та конфлікту в Україні, створюють банкам можливість активно отримувати прибуток у жовтні як від безготівкових, так і від готівкових валютних операцій.
Завдяки інтервенціям Національного банку, контроль над курсом долара залишиться в руках регулятора, а глобальні коливання пари євро/долар в Україні вплинуть переважно на курс євро стосовно гривні.
Тому євро й у жовтні залишиться головним інструментом для спекуляцій як у світі, так і на українському ринку. Це дуже добре видно з поведінки навіть офіційного курсу євро.
Стабільний попит на євро з боку підприємств для здійснення розрахунків із європейськими партнерами, а також активні покупки євровалюти населенням, сприятим тому, що банки матимуть можливість активно отримувати прибутки від валютних операцій протягом більшої частини жовтня.
Розмір комісій банків при купівлі/продажу валюти на міжбанку складе 0,25-1% від суми операції. При цьому великі та постійні VIP-продавці валюти можуть розраховувати і на нижчі розміри комісій аж до нульових, оскільки зараз у банків зберігається брак клієнтів-продавців валютного виторгу.
Активне постачання готівкової валюти банками продовжиться, з обсягами в межах від 600 мільйонів до 1 мільярда доларів на місяць. При цьому частка готівкового євро збільшиться і становитиме від 35% до 50% від загальної суми кожної партії.
Однією з найбільш вигідних валютних операцій для банків стане придбання валюти у Національного банку України для формування власних валютних позицій, а потім її реалізація клієнтам через картки, дотримуючись щомісячних лімітів, які встановлює НБУ: до 50 тисяч гривень в еквіваленті на одну особу та до 200 тисяч гривень в еквіваленті на валютні депозити терміном від трьох місяців.
На готівковому ринку спред за доларом та євро у відносно спокійні на валютному міжбанку дні жовтня в касах банків перебуватиме в межах 20-25 копійок. У дні підвищеної волатильності курсу євро на світових ринках і на українському міжбанку спред за готівковим євро розширюватиметься до 30-70 копійок, а за доларом -- до 30-40 копійок.
У жовтні банки продовжать нарощувати статистику активних карток клієнтів за рахунок різноманітних кредитних споживчих програм, підв'язаних під "пластик" чи віртуальні картки громадян. Фінустанови знову зафіксують збільшення середнього чека при торгових оплатах за картками клієнтів за рахунок продовження зростання цін на товари та послуги.
На тлі статистичних даних про зростання кількості активних карток, посилення фінансового моніторингу та валютного контролю за картками клієнтів продовжить діяти. Крім того, обмеження на рівні 100 тисяч гривень на місяць для карток фізичних осіб також стане стримуючим фактором для збільшення обсягів операцій. Ці обмеження були погоджені банками в рамках спільного меморандуму. Таким чином, фінансові установи частину потенційного зростання операцій за картками перенаправляють у формат збільшення переказів коштів населення через IBAN.
Дорогоцінні метали. Стрімке зростання вартості золота (до рівнів понад $3 860 за унцію) та срібла (до $46-47 за унцію) у світі, і як відлуння -- значний стрибок цін на ці дорогоцінні метали в Україні в гривні, призвело до підвищеного попиту населення на золоті та срібні зливки, пам'ятні та інвестиційні монети.
Банки, що мають ліцензію від НБУ на операції з дорогоцінними металами, в жовтні будуть активно заробляти на цій діяльності. Основними напрямками стануть купівля та продаж золотих і срібних злитків у форматі "з обороту". Найбільш затребуваними виявляться штамповані та литі золоті злитки вагою 10, 20, 50 та 100 грамів, а також 1 унція. Серед золотих монет популярністю користуватимуться зразки вагою пів унції та унція. Що стосується срібних злитків, то найбільший інтерес викликатимуть зразки вагою 50, 100, 250, 500 грамів та 1 кілограм, а також 1-унцеві злитки, пам'ятні та інвестиційні монети України.
Внаслідок зростаючого попиту на дорогоцінні метали, банки продовжать встановлювати значну націнку, яка складе від 15 до 20% від світових цін на золото та срібло під час продажу. У той же час, при прийомі металів від клієнтів, вони пропонуватимуть ціни на 10-15% нижчі за актуальні світові ставки. Тому перед здійсненням подібних угод важливо перевірити щонайменше три-чотири пропозиції, щоб обрати найвигідніший варіант.
