Де Україні ще потрібно здійснити реформи: Брюсель роз'яснив, які зміни необхідні для отримання членства в ЄС.

І які вимоги Європи можуть виявитися найскладнішими для української влади

З моменту, коли українці вийшли на Євромайдан у листопаді 2013 року, пройшло 13 років, протистоячи за європейське майбутнє. Нині Україна здобула статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, розпочала офіційні переговори щодо членства та відкрила чотири з шести запланованих переговорних кластерів.

Європейська інтеграція вже давно вийшла за межі звичайної політики — це великий процес змін, який триває, незважаючи на агресію з боку Росії. Проте попереду нас чекає найскладніший етап: Україні потрібно буде переглянути всю систему державного управління, провести реформи в судовій системі, боротися з корупцією, адаптувати економічні правила та гармонізувати законодавство з європейськими нормами.

4 листопада цього року Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо розширення, один із розділів якого присвячений прогресу України на шляху до членства. У ньому Брюссель оцінює вже зроблені кроки, а також докладно пояснює, чого саме очікує від Києва, і які реформи досі буксують.

Mind вивчила 119 сторінок звіту, щоб з'ясувати, які досягнення вже є у українців, а також які зміни можуть стати серйозним викликом.

До листопада 2026 року було офіційно запущено чотири переговорні кластери: перший, другий, третій та шостий.

Єврокомісія оцінює інші кластери як готові до запуску, що є важливим позитивним сигналом. Проте це не свідчить про те, що Україна повністю виконала всі поставлені вимоги. Навіть у тих кластерах, які вже відкриті, залишається значна кількість зобов'язань, які ще не виконані.

Що Європа очікує від України (основні напрямки)

1. Ключовими принципами для вступу до Європейського Союзу є демократія, прозорість судочинства та активна боротьба з корупційними проявами.

Це основа всього процесу вступу, і саме в цій сфері Єврокомісія має найбільше зауважень до України.

Демократія та державне управління

Брюссель вважає, що демократичні інституції в Україні демонструють загальну стабільність, незважаючи на війну та воєнний стан. Парламент продовжує свою діяльність, уряд виконує покладені на нього обов'язки, а громадянське суспільство залишається активним.

При цьому Єврокомісія вимагає:

* повернути повноцінні конкурси на посади держслужбовців;

* реалізувати повну цифровізацію процесів управління персоналом у державних установах – для того, щоб дані про вакансії, конкурси, призначення та кар'єрний розвиток зберігалися в єдиній інформаційній системі;

* реформувати законодавство в сфері державної служби, щоб забезпечити прозорість призначень та кар'єрного розвитку державних службовців, а також захистити їх від політичного тиску;

* офіційно закріпити права парламентської опозиції в законодавстві;

* розробити нормативно-правову базу для організації перших виборів після війни.

Судова реформа: Які кроки ще не були реалізовані?

* Відбір та перевірка доброчесності суддів ще не завершені.

Реформа прокуратури ще не завершена: Європейська комісія наполягає на необхідності змін у процедурах призначення та звільнення генерального прокурора, а також на впровадженні прозорого процесу відбору керівників прокуратури.

Нагадаємо: зараз Президент України одноосібно обирає кандидатуру генпрокурора, а той призначає керівників прокуратур за рекомендації Ради прокурорів України. Тобто кадрові рішення ухвалюються всередині самої системи без залучення зовнішніх незалежних експертів чи громадськості.

* Не розпочато повноцінне функціонування нових спеціалізованих адміністративних судів.

* Недостатня участь незалежних міжнародних експертів у процесі відбору суддів Верховного Суду та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів є проблемою.

* Не реформовано адвокатуру, юридичну освіту та дисциплінарні механізми.

Важлива деталь: п'ять міжнародних експертів уже призначені до Вищої ради правосуддя, завдяки чому вона отримала кворум. Також триває відбір суддів Конституційного Суду. Тобто процес рухається, але його темпи недостатні, вважає експертна комісія.

Протидія корупційним явищам

Європейська комісія відзначає, що НАБУ, САП та ВАКС продовжують свою продуктивну діяльність. Вони інтенсифікували розслідування корупційних справ, що стосуються вищих ешелонів влади, зокрема у сфері судочинства.

Однак існує проблема: автономія антикорупційних установ залишається під загрозою, оскільки вони скаржаться на тиск з боку державних органів і силових структур.

Які вимоги ставить Європа?

* гарантувати захист НАБУ і САП від втручання в їхню роботу, зокрема, в розслідувані справ проти високопосадовців, без тиску з боку інших правоохоронних структур чи політиків;

* підвищити незалежність НАБУ та САП у проведенні розслідувань корупційних справ, що стосуються народних депутатів;

* організувати аудит декларацій та вилучення активів, що не мають законного обґрунтування. У випадку, якщо чиновник не здатен надати чітке пояснення щодо джерел свого майна, державі необхідно мати дієві інструменти для його повернення;

* удосконалити кримінальне процесуальне законодавство, щоб корупційні справи не закривалися автоматично через процесуальні перешкоди та надмірний формалізм;

* ухвалити нову Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки (конкретні завдання для державних органів і механізми контролю за їх виконанням). Особлива увага - сферам із високими корупційними ризиками: енергетика, оборонні закупівлі, будівництво, правоохоронна та судова системи.

2. Менше державного контролю, більше конкуренції для бізнесу

Вимоги Європейського Союзу можуть суттєво вплинути на український бізнес. Брюссель прагне, щоб економіка України функціонувала за принципами справедливої конкуренції: підприємства повинні конкурувати за клієнтів і прибуток в однакових умовах, а не завдяки корупційним зв'язкам або ухиленню від податків. Для досягнення цього Україна повинна внести зміни в різні сфери.

Перша - це спрощена система оподаткування. Сучасна, але устаріла модель може застосовуватися не лише малими підприємствами, а й для уникнення сплати податків. Наприклад, коли компанії реєструють своїх співробітників як фізичних осіб-підприємців, щоб уникнути податкових зобов'язань, які стосуються найманих працівників. Брюссель вимагає зменшення масштабів такої неформальної зайнятості та адаптації податкових норм до європейських стандартів.

Крім того, Україні потрібно продовжити узгодження з ЄС правил сплати ПДВ та акцизів, зокрема ставок, пільг і процедур їх адміністрування. Зміни також потрібні в оподаткуванні доходів фізичних осіб і прибутку компаній.

Другою важливою темою є державна підтримка бізнесу. Європейські норми не забороняють урядам надавати допомогу підприємствам, однак вимагають, щоб така підтримка не призводила до створення несправедливих умов для конкурентів. Наприклад, влада не повинна безконтрольно надавати субсидії або пільги окремим виробникам, які можуть використовувати їх для витіснення інших гравців з ринку.

В Україні Антимонопольний комітет призупинив моніторинг державної допомоги під час воєнного стану, однак Європейський Союз наполягає на відновленні цього контролю.

Третій аспект стосується державних підприємств. Європейський Союз підкреслює необхідність зменшення державного впливу на економічні процеси в Україні та забезпечення автономії наглядових рад державних компаній, що дозволить їм ухвалювати рішення, керуючись інтересами підприємств, а не політичними інтересами.

Окрема вимога - розділити фінансовий облік комерційної діяльності держпідприємств і послуг, які вони надають за дорученням держави. Це дозволить бачити, скільки компанія заробляє на ринку, а скільки коштує виконання покладених на неї суспільних зобов'язань. І відтак не допускати прихованого субсидування комерційної діяльності державними коштами.

Четвертим важливим аспектом є подолання бюрократичних бар'єрів та спрощення умов для підприємництва. Європейська комісія підкреслює, що українські підприємці, зокрема представники малого та середнього бізнесу, все ще стикаються із серйозним адміністративним тягарем. Тому Україні необхідно продовжувати дерегуляцію, оптимізувати державні процедури та зменшувати кількість непотрібних перевірок.

Необхідно також адаптувати національне законодавство до європейської Директиви щодо прострочених платежів. Ця Директива створена для забезпечення захисту підприємців від запізнень у розрахунках за надані товари та послуги, особливо з боку великих корпорацій та державних замовників.

3. Тарифи, енергетика та захист довкілля: за що бізнесу доведеться платити більше

Замість фіксованих тарифів - цільова підтримка.

Європейська комісія вимагає скасування заборони на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду для населення. Проте, це не повинно відбуватися під час війни — Україні потрібно підготуватися до поступового переходу до ринкових цін після завершення воєнного стану.

Водночас Брюссель наполягає на необхідності впровадження ефективної системи адресної допомоги. Це означає, що фінансову підтримку повинні отримувати насамперед ті, хто дійсно не в змозі самостійно покривати витрати на комунальні послуги. Згідно з думкою Єврокомісії, замороження цін не вирішує енергетичних проблем, а лише призводить до накопичення боргів і зменшує фінансові ресурси державних підприємств, які потрібні для ремонтів та модернізації.

Україна також має підготувати поступове відкриття ринків газу й електроенергії після війни.

Для компаній це означає, що їм потрібно буде адаптуватися до цін, що більше залежать від фактичних витрат на енергію, і особливо це торкнеться підприємств з високим енергоспоживанням.

Енергетика: менше боргів, більше інвестицій

ЄС очікує від України розв'язання проблеми заборгованості перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел - зокрема сонячними та вітровими електростанціями. Також потрібно спростити дозвільні процедури для нових енергетичних проєктів, модернізувати тепломережі та підвищувати енергоефективність будівель.

Власникам нерухомості, забудовникам та підрядникам потрібно буде відповідати новим, більш строгим стандартам щодо ізоляції, опалення та енергетичного споживання будівель. Це створить для громад необхідність інвестувати в оновлення котелень і систем теплопостачання.

Брюссель відзначає позитивні зміни в законодавстві, що стосується залізничних та автомобільних перевезень, проте все ще залишаються певні аспекти, які потребують вдосконалення:

* забезпечити доступ до залізничного ринку для конкурентних учасників;

Гарантувати чіткі та зрозумілі правила функціонування портів.

* узгодити правила автоперевезень із європейськими;

* заснувати автономні контрольні та розслідувальні організації для інцидентів, що трапляються на залізниці, автомобільному та водному транспорті;

впровадити систематичний технічний контроль легкових та вантажних автомобілів, що підпадають під вимоги Європейського Союзу.

Ключовим аспектом є те, що Європа прагне інтегрувати українську інфраструктуру у свою фізичну мережу. Зокрема, акцент робиться на залізничній колії європейського стандарту 1435 мм, особливо на маршруті Польща - Львів.

Екологія: забруднення обійдеться дорожче.

Європейська Комісія закликає до посилення екологічного контролю та адаптації українських норм до європейських стандартів. Зокрема, промислові підприємства повинні поступово впроваджувати технології, що знижують рівень шкідливих викидів. Це вимагатиме від заводів інвестицій у модернізацію обладнання та систем очищення викидів, а від держави — створення ефективного механізму контролю за цими процесами.

Іншим важливим аспектом є зменшення викидів парникових газів. Україні слід удосконалити механізми обліку цих викидів та перейти до системи торгівлі викидними квотами: для підприємств будуть визначені певні обмеження, а за їх перевищення необхідно буде сплачувати штрафи або придбати додаткові дозволи. Це питання є особливо актуальним для великих промислових компаній, зокрема тих, які постачають свою продукцію на ринки ЄС.

Зміни також вплинуть на управління відходами, очистку стічних вод, якість питної води та охорону лісів. Значна відповідальність ляже на плечі місцевих громад, які повинні будуть розвивати системи переробки сміття, оновлювати очисні станції та протидіяти незаконним вирубкам.

Фермери та експортери, в свою чергу, повинні звертати увагу на європейські стандарти щодо охорони лісових ресурсів.

4. Сільське господарство та європейське фінансування - Україні необхідно реформувати механізми підтримки аграріїв.

Державна підтримка аграрної сфери повинна трансформуватися відповідно до європейських стандартів. Для цього необхідно створити ефективне платіжне агентство, яке займатиметься розподілом фінансової допомоги, а також впровадити систему контролю, що забезпечить можливість перевірки отримувачів коштів та підстав їхнього фінансування.

Основою має слугувати Державний аграрний реєстр: завдяки йому буде можливим перевіряти отримувачів підтримки та здійснювати контроль за витратами коштів. Крім того, Україні необхідно впровадити систему моніторингу економічного статусу фермерських господарств, а також розвивати цифрову ідентифікацію сільськогосподарських земель (LPIS).

У майбутньому це забезпечить країні можливість активно долучитися до Спільної аграрної політики ЄС — великої програми підтримки європейських аграріїв. Проте, для досягнення цієї мети недостатньо лише прийняття законодавчих актів; необхідно створити інституції, які здійснюватимуть контроль за господарствами та запобігатимуть порушенням.

Продукти харчування: європейські норми від виробництва до реалізації в магазинах.

Україна повинна адаптувати свої виробничі норми до європейських стандартів, що включає в себе аспекти гігієни, кормів, ветеринарного контролю, засобів захисту рослин, здоров'я тварин та управління харчовими продуктами.

Для виробників це означатиме потребу відповідати більш жорстким стандартам у процесах виробництва, зберігання та відстеження продукції.

Державі необхідно укріпити лабораторії, підготувати кваліфікованих спеціалістів та відновити всебічні перевірки.

Окрема вимога - реальне виконання норм добробуту тварин і запобігання жорстокому поводженню. Зокрема, з січня 2026 року в Україні вже законодавчо заборонено використання кліток для курей-несучок, однак на практиці ніхто не контролює, чи виконується цей закон.

Гроші для регіонів - не просто "освоїти", а правильно витратити

Єврокомісія акцентує увагу на тому, як Україна здійснює фінансування розвитку своїх областей і громад. Європейський Союз прагне отримати не лише список можливих об'єктів для інвестування, а й чітку систему, яка б окреслювала конкретні проблеми, що потребують вирішення в регіонах. Важливо розробити детальні регіональні стратегії, підготувати інвестиційні проєкти та забезпечити контроль за використанням коштів.

Зокрема, Україні потрібно повноцінно запустити цифрову систему Державного фонду регіонального розвитку. Місцева влада має навчитися готувати якісні проєкти та звітувати про результати, а громади, бізнес і громадськість - брати участь у тому, що їм дійсно потрібно.

5. Людські права і свобода вираження думок

Громадянські партнерства

Європейська Комісія закликає Україну нарешті активізувати роботу над питанням цивільних партнерств для пар однієї статі. Законодавство повинно забезпечити таким парам юридичне визнання та захист їхніх прав у різних сферах, таких як власність, спадковість та прийняття рішень у випадку хвороби одного з партнерів. Важливо зазначити, що це не є вимогою щодо легалізації одностатевих шлюбів, а скоріше закликом до створення правового механізму, який визнає такі стосунки.

Захист від дискримінації

Ще одна проблема - законодавство про злочини на ґрунті ненависті. Україна має чіткіше визначити відповідальність за правопорушення, мотивовані нетерпимістю, зокрема через сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, расизм тощо. Це потрібно, щоб поліція та суди могли належно розпізнавати такі злочини й не трактувати напади, погрози чи насильство як звичайні конфлікти.

Європейський Союз також сподівається на всебічне виконання плану захисту прав національних меншин, що включає забезпечення доступу до освіти рідною мовою, підготовку педагогічних кадрів та фінансування відповідних ініціатив.

Незалежні медіа

У сфері свободи слова Україна досягла певного прогресу: зміцнилася фінансова незалежність Суспільного мовлення, журналісти отримали ширший доступ до роботи парламенту.

Одночасно Європейська комісія закликає провести розслідування випадків тиску та залякування представників ЗМІ, а також запобігти надмірним обмеженням свободи слова в умовах воєнного стану.

Єврокомісія висловила окрему критику щодо телемарафону "Єдині новини". У 2026 році на його фінансування з державного бюджету виділили 1,5 млрд грн, незважаючи на зниження суспільної довіри та скорочення кількості глядачів. Брюссель закликає Україну переосмислити доцільність існування цього формату.

З іншого боку, Єврокомісія відзначає позитивні результати діяльності "Суспільного": телеканал демонструє незалежність, активно розширює свою аудиторію та дотримується збалансованого підходу до висвітлення новин. Проте при цьому його фінансування залишається нижчим за законодавчо встановлені норми.

Проте є й позитивні новини: в деяких аспектах Україна вже досягла європейського рівня.

Цифровізація

ЄК оцінює рівень підготовки в цій сфері як добрий і відзначає розвиток "Дії", цифрової ідентифікації та електронних послуг. Серед важливих досягнень - запуск українського ШІ-помічника "Дія.АІ", розвиток електронного нотаріату й апостилю, а також приєднання з 1 січня 2026 року до європейської системи Roam Like at Home. Тепер українці можуть користуватися мобільним зв'язком у країнах ЄС без додаткової плати за роумінг. Водночас Україні ще потрібно узгодити частину цифрового законодавства з європейським.

Митниця

Прогрес у реформуванні галузі не пройшов повз увагу європейців. Зокрема, вони відзначають, що:

* Вперше керівника Держмитслужби було обрано через відкритий конкурс за участю міжнародних фахівців;

* Верховна Рада ухвалила в першому читанні новий Митний кодекс;

* кількість підприємств зі статусом авторизованого економічного оператора зросла за рік зі 100 до 130 (такий статус дає компаніям спрощення митних процедур);

* Україна також розвиває спільну з ЄС транзитну систему та цифрові інструменти митного оформлення.

На нас чекає багато зусиль, особливо в боротьбі з корупцією.

Оборонні технології

В Україні в цій галузі вже не йдеться лише про наздоганяння Європи, а про формування значущого партнерства, особливо у сфері безпілотних літальних апаратів та систем їхньої протидії. У липні 2026 року Україна та Європейський Союз уклали угоду щодо розвитку стратегічного співробітництва в оборонній сфері, а запуск альянсу для виробництва дронів покликаний з'єднати бойовий досвід України та швидкість розробок із виробничими можливостями Європи.

Ініціатива BraveTech EU також пропонує нові шляхи для спільної розробки, тестування та фінансування технологій у сфері оборони.

Зовнішньополітична діяльність

Нарешті, Україна демонструє дуже високий рівень узгодженості із зовнішньою політикою Євросоюзу: станом на 1 вересня 2026 року він становив 99%. Це означає, що Київ майже завжди підтримує позиції ЄС у міжнародних заявах і рішеннях щодо санкцій проти росії та інших обмежувальних заходів.

Загалом, шлях до отримання членства залишається непростим, і в певних сферах реформи лише починають реалізуватися. Однак звіт Єврокомісії демонструє інші аспекти: Україна вже володіє суттєвими перевагами, сучасними цифровими рішеннями, досвідом у реформуванні митної системи та оборонними технологіями, які є цікавими для всієї Європи. Це, безумовно, є яскравим свідченням того, що євроінтеграція — це не лише про те, як Україні потрібно адаптуватися до європейських стандартів, але й про те, які внески вона може зробити у спільне майбутнє Європейського Союзу.