Данилишин щодо облікової ставки: Керівництво НБУ грає на громадській думці | Еспресо

Відомо, що Національний банк виконує роль монетарного регулятора у фінансовій сфері, де його основна мета полягає в перерозподілі фінансових ресурсів від тих, хто має заощадження, до тих, хто їх інвестує.

Однак в останні роки НБУ проводить не зовсім адекватну для воюючої держави та її економіки політику, яка призводить до занепаду сфери фінансового посередництва і разом з тим забезпечує колосальні фінансові витрати (майже 400 млрд грн за роки війни).

На кінець 2025 року в Україні було сформовано значні запаси заощаджень як у підприємств, так і в населення, які становлять приблизно 10,5 трильйона гривень загалом. З цієї суми 3,2 трильйона гривень розміщено у вигляді банківських депозитів, тоді як 6,1 трильйона гривень зберігається у вигляді готівкової іноземної валюти поза фінансовими установами (в еквіваленті).

Замість цього, на кінець 2025 року загальний обсяг активних банківських кредитів досягне лише 1,1 трлн грн, що вказує на надзвичайно низьку ефективність роботи фінансового посередництва.

Основним засобом, який використовує центральний банк для активізації або обмеження перерозподілу заощаджень на кредитування, є значення основної процентної ставки.

Проте протягом останніх десяти років НБУ постійно застосовує інструмент ключової процентної ставки з метою лише обмеження кредитування. Значення цієї ставки завжди встановлюється на рівнях, що значно перевищують показники поточної інфляції.

Ознайомтеся з іншими матеріалами: Чи може монетарна політика стимулювати економічний розвиток України?

На початок січня 2026 року облікова ставка Національного банку України перевищує інфляційний рівень на 8,7 відсоткових пунктів. В цілому, за період з 2017 по 2026 роки, накопичене перевищення ключової ставки НБУ над інфляційним індексом вже перевищує 100 відсоткових пунктів!

Досвід інших країн показує, що протягом тривалих термінів (5-10 років) грошово-кредитна політика продовжує бути стимулюючою.

Наприклад, у Польщі в період з 2017 по 2025 роки кумулятивний показник основної процентної ставки виявився нижчим за рівень інфляції на 27 процентних пунктів, у Чехії - на 25 пунктів, в Угорщині - на 26, в Румунії - на 29, в Албанії - на 12, в Молдові - на 20, а в Сербії - на 17 процентних пунктів.

В Україні протягом тривалого часу ключова процентна ставка залишається без належного макроекономічного балансу, що не відповідає темпам економічного відновлення. Це призводить до відсутності стабільного і самопідтримуваного кредитного циклу. Зростання виробництва не генерує достатній обсяг доходів, щоб покривати надто високі процентні ставки по кредитах, які залежать від адміністративного регулювання ключової ставки НБУ.

Висока процентна ставка не лише гальмує кредитування, але й є досить витратною для платників податків.

Також зверніть увагу на: Облікова ставка НБУ: порожня форма без суті.

Прямим наслідком незбалансованої політики НБУ є щорічні рекорди з генерування надприбутків банків: за 2025 р. - 223 млрд грн, а загалом за 2022-2025 рр. - майже 600 млрд грн (з яких 62% - фінансовий результат по розрахунках банків з державою).

Основною трансформацією в монетарній політиці НБУ під час війни повинно було стати її спрямування на підтримку економічного відновлення. Основна процентна ставка повинна відігравати роль макростимулятора, забезпечуючи ефективний перерозподіл накопичених у економіці заощаджень для кредитно-інвестиційного розвитку. Проте, жодні дії в цьому напрямку так і не були реалізовані.

На завершення варто зазначити наступне. Поточне керівництво НБУ вправно маніпулює громадською думкою, відволікаючи увагу від збитків, які викликає його політика, і натомість підкреслює, що нібито саме його дії "забезпечили фінансову стабільність".

Насправді фінансова стабільність в українській економіці цілком і повністю забезпечена діями президента щодо залучення міжнародної фінансової допомоги, масштабним використанням ресурсу міжнародної допомоги, а не політикою чи діями НБУ. НБУ лише виступав як транзитер міжнародної допомоги для закриття валютних розривів. Щобільше, нераціональна політика НБУ значною мірою призвела до збільшення потреб у необхідній зовнішній допомозі.

Унікально для Еспресо.

Автор: Богдан Данилишин, член-кореспондент Національної академії наук України.