Взаємна цугцванг, а у кожного свій власний цейтнот.

Росія та Україна опинилися в ситуації, де кожен їхній крок стає критично важливим, а американський посередник, перебуваючи під тиском наближення виборів, намагається вплинути на ту сторону, яка видається більш вразливою.

У колонці засновника аналітичного центру "Об'єднана Україна", доктора політичних наук Ігоря Петренка для РБК-Україна обговорюється концепція чотирьох часових рамок цієї війни, альтернативні стратегії української дипломатії та умови, за яких Україна зможе уникнути поразки в умовах часових обмежень.

Про війну дедалі частіше говорять шаховими словами: цугцванг і цейтнот. Мовляв, кожен хід погіршує позицію, а часу на роздуми немає. Цей діагноз точний лише наполовину. Від того, яку половину ми візьмемо, залежать рішення цієї осені.

У шахах цугцванг має умову, про яку забувають: гравець зобовʼязанийходити. У війні й у дипломатії хід можна пропустити. Тримати позицію - теж хід, і часто найсильніший.

Останні події набула нових обертів, посиливши цю метафору. 9 жовтня Дональд Трамп уклав угоду з Путіним щодо постачання російського дизельного пального. 10 жовтня він висунув пропозицію Україні про нового лідера. А 11 жовтня оголосив про енергетичне перемир'я, про яке Київ дізнався лише з новинних випусків.

Ніхто не пропонував нічийного результату.

У вересневому інтервʼю The Wall Street Journal президент назвав дві цифри: цього року Росія захопила близько 890 квадратних кілометрів, а Україна деокупувала 800. Чистий приріст для Кремля - 90-100 квадратних кілометрів за рік. Раніше, за словами президента, російська армія брала три-чотири тисячі на рік.

Це і є взаємний цугцванг. Росії кожен наступальний хід коштує більше, ніж дає. Україна не має ресурсу на операцію, яка змінила б лінію фронту стратегічно. Те саме в політиці. Путін не може зупинитися, не взявши того, що оголосив своїм, і не може взяти це за прийнятну ціну. Ми не можемо віддати те, чого він не взяв, і не можемо найближчим часом повернути те, що він тримає.

Суспільство усвідомлює це і без застосування шахових термінів. Згідно з опитуванням, проведеним групою "Рейтинг" з 3 по 5 жовтня, 62% українців висловили думку, що в даний момент у війні немає жодної сторони, яка б здобула перемогу.

Отже, конфлікт заглиблюється: він охоплює нашу енергетичну інфраструктуру та мости, а також їхні нафтопереробні заводи й порти. Тут ще є можливості для впливу. На минулому тижні стало відомо, що наш найбільш потужний крок у глибині також негативно позначається на цінах на паливо в США.

Чотири годинники

Цейтнот - це не коли часу мало. Це коли його менше, ніж у суперника. А годинників на цій дошці щонайменше чотири.

Український голос звучить найгучніше. Зима: відключення електроенергії повернулися ще до настання морозів. Фінанси: уряд оцінює витрати на війну цього року в 155 мільярдів доларів, і на кінець літа 27 мільярдів з цієї суми залишались без джерел фінансування. Приблизно сім мільярдів вдалося знайти всередині країни, ще близько дванадцяти Мінфін планує закрити за допомогою Європейського Союзу, решту міністр фінансів називає критично важливою потребою. Премʼєр прямо заявив: ці фінанси визначать можливість ведення активних бойових дій у першому кварталі 2027 року.

Росія веде справи обережніше, але її позиція все ще визначається Москвою. Першого жовтня під час зустрічі на "Валдаї" Путін охарактеризував взаємне призупинення атак на енергетичні об'єкти як абсурдне: навіть якщо Україна зупинить удари по нафтопереробним заводам, санкційний пресинг не дозволить Росії збільшити експорт. На той момент це виглядало як відмова. Але, як з'ясувалося, це була лише частина стратегії.

Протягом восьми днів Міністерство фінансів США надало дозвіл на експорт російського дизельного пального на міжнародний ринок, включаючи постачання до Сполучених Штатів. Цей дозвіл буде чинним до 7 квітня 2027 року. В обмін на це Кремль не запропонував жодного перемир'я. Наступного дня п'ять керованих авіабомб вдарили по житловим будинкам у Запоріжжі. Російський час було відзначено поверненням назад, і цю зміну здійснив посередник.

Ситуація в США нагадує справжній цейтнот. Третього листопада відбудуться проміжні вибори, і, здавалося б, Білому дому необхідна позитивна картина миру. Але насправді для нього важливішою є вартість дизельного пального: Трамп сам пояснив свою угоду інтересами фермерів і водіїв вантажівок. Це повідомлення про домовленість з Путіним з'явилося саме в той момент, коли українська делегація вела переговори у Флориді.

На наступний день Трамп висловив думку, що Україні необхідний новий лідер, здатний укладати вигідні угоди. Посередник у складній ситуації зазвичай тисне на тих, кого легше змусити до поступок. Путін зрозумів це раніше за нас: він продав Вашингтону спокій на АЗС до виборів і отримав півроку без санкцій на дизель. Наше завдання ускладнилося, але залишилось незмінним: наступного разу посередник повинен платити не нам, а через нас - у вигляді ППО, зброї та санкцій.

Європейський підхід є найповільнішим, що водночас є як недоліком, так і запобіжником. Фінансування продовжує надходити, і Єврокомісія стверджує, що на цей рік бюджетний дефіцит відсутній. Проте, за словами нашого Міністерства фінансів, для покриття решти оборонних потреб до кінця року у неї немає достатніх засобів: бракує необхідних інструментів. Після отримання американської ліцензії саме Європа контролює санкційну лінію.

Вся стратегія Кремля нині базується на переконанні, що наш стяг впаде першим. На минулому тижні це переконання отримало підтвердження з Вашингтона.

Альтернативний шлях

Сильний гравець у цугцвангу шукає запасний хід: такий, що нічого не віддає, але повертає черговість супернику. Саме так я читаю заяву МЗС від 7 жовтня про пʼять режимів припинення вогню, до яких готова Україна. Перший - повний і безумовний, на який Київ погодився ще в березні 2025 року в Джидді. Далі - енергетичне й чорноморське перемирʼя за пропозиціями США, Індії, Туреччини та Єгипту.

Це не слабкість і не метушня. Жоден із цих ходів не коштує нам території, і кожен змушує Москву вголос сказати "ні". А кожне російське "ні" - це аргумент для Вашингтона, Делі, Анкари і Брюсселя. Ми не можемо змусити Путіна зупинитися. Але можемо зробити так, щоб його годинник бачили всі.

11 жовтня це спрацювало двічі. Трамп оголосив, що енергетичне перемирʼя набуває чинності негайно. Президент сказав, що для нього це новина, і відповів: якщо Росія згодна, Україна згодна. Того ж вечора він повідомив про удар по харківській ТЕЦ-5.

На пропозицію знайти нового лідера відповідь теж була не образою, а формулою: шістдесят днів повного припинення вогню - і Україна проводить вибори. Лідера обирає народ, а не партнер. А ключ до виборів тепер лежить у Москві: хочете виборів в Україні - дайте тишу.

Вартість цих кроків існує. Енергетичне перемир'я стримує наші атаки на нафтопереробні потужності, які є нашим основним важелем. Тому воно повинно бути взаємним, мати чіткий термін і підлягати контролю.

Хід противника

Цю позицію можна втратити лише одним чином: граючи замість опонента. На початку жовтня ряд відомих політиків розпочали дискусію про мир на складних умовах. Я не буду навішувати ярлики. Втома є справжньою, і прагнення до миру не потребує додаткових пояснень. Згідно з тим самим опитуванням, 57% українців виступають за зупинку бойових дій та пошук компромісу в рамках переговорів.

Проте соціологічні дослідження вказують на певні обмеження. Лише 3% населення підтримують поступки без попередніх умов. Більшість людей готові обговорювати це лише за умови отримання гарантій безпеки від партнерів. Коли в медіа з'являється список можливих поступок, а Москва в той же час називає навіть енергетичне перемир'я абсурдним, це не є мирним планом. Це скоріше внутрішній компроміс. Справжнє питання полягає не в "мир чи війна", а в тому, хто готовий заплатити за затишшя і які будуть гарантії цього.

Після висловлювань Трампа ця загроза стала ще більшою. Зовнішні фактори вказують на необхідність "змінити лідера", тоді як внутрішні голоси натякають на прийняття жорстоких умов. Якщо ці два фактори зійдуться, Кремль не буде змушений вжити жодних заходів. Критика влади в Україні є важливою, але хто керує країною, визначається на виборах, а вибори відбуваються лише після встановлення спокою. Цей процес не може відбуватися в іншій послідовності чи в іншому місті.

Як не програти за часом

Умов три. Перша - сповільнити власний годинник: ППО й розподілена генерація до морозів, бюджет і закони під зовнішнє фінансування вчасно, зміни в комплектуванні війська без відкладання ще на сезон.

Другий аспект — не дозволити повернути російський годинник назад: американська ліцензія діє до квітня, тому європейські санкції, тіньовий флот і заморожені активи стають основою, а далекобійні удари припиняються лише в обмін на взаємне перемир'я з встановленням дати і перевіркою.

Третя - використати американський цейтнот, а не стати його жертвою: на столі весь час має лежати українська пропозиція, відмова щоразу має бути російською, а чути нас у Вашингтоні мають не лише в Білому домі, а й у Конгресі.

Цугцванг закінчується тоді, коли в когось зʼявляється добрий хід. Цейтнот - коли падає прапорець. Завдання України на цю зиму - щоб перше сталося в нас раніше, ніж друге в них.