Цифровий євро — це неминучий крок: що він собою представляє та чи можливо зберігати його "під подушкою" так само, як звичайні гроші?
Запровадження цифрового євро в Європейському Союзі наближається до етапу практичної реалізації. УНІАН досліджує, чим цей новий формат відрізняється від традиційних банкнот, а також чи є ризик, що єврозона перетвориться на "цифровий ГУЛАГ", як це сталося в Росії з їхнім цифровим рублем.
Технології не стоять на місці - зокрема технології фінансові ("фінтех"). Їх прикладом є криптовалюта різних видів й типів на базі технології блокчейн та смарт-контрактів (цифрових угод), які в Україні намагаються легалізувати. Намагаються вже довго і болісно, але все ніяк не здатні це зробити.
Звичні біткоїни, "ефіри" та інші децентралізовані "монети" створювалися як альтернатива традиційним банкам, проте саме банки зараз беруть "на озброєння" наробітки криптоентузіастів. І не просто банки - а державні центробанки.
І ось зараз фінтех дійшов до тієї стадії, що Європейський центральний банк готовий частково відмовитися від готівки на користь "цифрового євро" - "стейблкоїну" (тобто криптовалюти, прив'язаної до стабільного активу - у даному випадку євро), який буде "штампувати" безпосередньо європейський регулятор. І, начебто, ЄС почне впроваджувати цей новий євро вже з 2026 року.
Тому і у європейців, і в українців, які все активніше використовують євро як актив у "заначці", і в усього світу виникає багато питань щодо цього нового цифрового євро - чи безпечно та зручно буде ним користуватися, чи буде він взагалі доступним за межами ЄС, чи працюватиме без підключення до світла і зв'язку, та чи зможе він стати новим зручним інструментом для збереження заощаджень... УНІАН розпитав про це економістів та фінансистів.
Хоча особа, що стоїть за напівміфічним створенням біткоїну, Сатоши Накамото, залишається загадкою (досі не відомо, чи ця особа насправді існувала), його метою було створення криптовалют як форми протесту айтішників-лібертаріанців проти "диктатури держави". Тим не менш, саме завдяки легалізації та впровадженню цієї технології державами та традиційними фінансовими установами, криптовалюти змогли досягти своїх найбільших успіхів. Вони стали невід'ємною частиною сучасних ринків.
Насправді, криптовалюта все частіше сприймається не як зручний децентралізований платіжний засіб, а скоріше як цінний актив — "цифрове золото". Вона активно використовується для біржових спекуляцій та практики "ходлерства". Термін HODL, за однією з версій, розшифровується як "Hold On for Dear Life", що можна вільно трактувати як "тримай до останнього" й не продавай свою криптовалюту. Це означає, що "ходлери" або ж "криптохом'яки" зберігають свої активи у цифрових гаманцях, сподіваючись на наступний період ажіотажу — коли ціна криптовалюти різко зростає, що відбувається приблизно кожні 2-3 роки.
Однак, блокчейн-транзакційні системи мають численні переваги в порівнянні з традиційними платіжними системами, такими як Visa, MasterCard або їх національними варіантами. Вони пропонують менше обмежень, а комісії за переведення великих сум значно нижчі, ніж у звичайних банківських переказах. Крім того, контроль за транзакціями знижений — визначити власника криптогаманця досить складно.
З часом на ринку почали з'являтися так звані "стейблкоїни" – "стабільні монети", які зайняли своє місце серед платіжних засобів. Це криптовалюти, що мають прив'язку до вартості традиційних валют або товарів, таких як золото чи срібло. Зазвичай їх курс співвідноситься з доларом США в пропорції 1:1, хоча мали місце й експерименти з євро. Проте ці валюти були, так би мовити, "приватними" – створювалися приватними фондами або окремими банками. На рахунках зберігалася певна кількість доларів, а криптовалюта випускалася в такій же кількості відповідно до резервів.
Вже існують Tether (USDT), USD Coin (USDC), Paxos (PAX), TrueUSD (TUSD) та інші, які використовуються для швидких дешевих транзакцій та можуть зберігатися не лише у "хмарі" - на інтернет-гаманцях, але й на апаратних носіях (на флешці або смартфоні).
У багатьох випадках ці валюти використовуються так само, як звичайні долари, виступаючи в ролі засобу платежу. Однак вони не підлягають такому суворому контролю, як традиційні грошові перекази, які можуть бути заблоковані з незрозумілих причин, і банки часто не надають жодних пояснень. Це створює величезний "паралельний" ринок, що функціонує поряд із традиційними фінансами — окрема фінансова система, яка не знаходиться під контролем урядів або міжнародних організацій.
Незважаючи на стереотипи, стейблкоїни та криптовалюти використовують не лише злочинці або країни, що переживають ізоляцію, як-от Північна Корея чи Росія, які, попри формальну заборону на використання "крипти" для внутрішніх розрахунків, активно її застосовують через санкції. Звичайні громадяни також все частіше обирають ці цифрові валюти, адже традиційні фінансові системи стикаються з дедалі більшими обмеженнями та труднощами.
Поступово ситуація стає для банків та центробанків настільки загрозливою, що вони просто вимушені у тому чи іншому вигляді легалізувати криптовалюти та випускати й свої аналоги стейблкоїнів, прив'язаних до національних валют.
Слід зазначити, що в Україні вже кілька років тривають спроби запровадити власний стейблкоїн — "цифрову" або "е-гривню". Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, що сприятиме легалізації криптовалют, хоча поки що це сталося лише на етапі першого читання.
Для державних стейблкоїнів вже існує усталений термін, що звучить як Central Bank Digital Currency (CBDC) - "цифрова валюта центрального банку", що свідчить про широку популярність цього явища у світі. Існують спроби розробки національних стейблкоїнів, зокрема, й у Росії. Проте в РФ, як завжди, мають свої особливі плани щодо державних цифрових валют. Тут цю концепцію сприйняли з великим ентузіазмом, оскільки такі "цифрові гроші" можуть бути повністю програмованими та контролюватися в будь-який спосіб, залежно від намірів емітента та ступеня централізації системи.
Яким же буде цифровий євро? Чи стане він аналогом "цифрового ГУЛАГу" за російським зразком, чи навпаки, перетвориться на абсолютно вільну та анонімну систему, подібну до популярних "приватних" стейблкоїнів, що зазвичай пов'язані з доларом? Експерти, які були опитані, вважають, що в Європейському Союзі переважатиме саме другий варіант, оскільки основною метою цієї реформи є забезпечення зручності у проведенні платежів.
Виглядає на те, що "криптореволюція" Сатоши Накамото не досягла очікуваних масштабів, проте світова фінансова система зазнала значних змін — еволюція замість революції. Як повідомляє Coindesk, вирішальним моментом у цій історії стане друге півріччя 2026 року, коли вперше в історії буде представлена європейська "стабільна монета", що відповідатиме новим стандартам регулювання криптовалют MiCA.
Емітентом виступить не сам Європейський центральний банк, а банківський консорціум, який буде під його наглядом. До складу цього банківського пулу увійдуть такі установи: ING, Banca Sella, KBC, Danske Bank, DekaBank, UniCredit, SEB, CaixaBank та Raiffeisen Bank International.
Ілля Несходовський, економіст та керівник аналітичного напрямку в мережі захисту національних інтересів АНТС, зазначає, що Європейський Союз бачить у цій реформі безліч цілей. Це включає зниження витрат на обслуговування фінансів (адже за грошима потрібен належний догляд) та підвищення зручності для користувачів. Крім того, європейські країни мають і геополітичні інтереси, які також відіграють роль у цій ініціативі.
Реформа реалізується з метою заміни готівкового євро та зменшення витрат на його виробництво, інкасацію та контроль. Це обумовлено прогресом технологій і новими можливостями їх впровадження, що дозволяє знижувати витрати на облік євро. Основна увага приділяється зручності та підвищеній ефективності. На відміну від цифрового рубля, де акцент зроблено на контролі транзакцій між користувачами, зазначає експерт. Підготовчий етап у Європейському Союзі розпочався в 2023 році і планується завершити в жовтні 2025 року. Після цього розпочнеться процес впровадження. Очікую, що вже у жовтні можуть з'явитися певні практичні рішення, - додає він.
У контексті геополітики, Брюссель хоче позбутися зависокої залежності від американських платіжних систем - Visa й MasterCard, які є практично монополістами у цивілізованому світі в галузі обслуговування міжбанківських переказів й платежів.
Я частково підтримую припущення про те, що Європейський Союз прагне зменшити вплив посередників, як зазначає УНІАН. Особливо, враховуючи, що Visa і MasterCard є американськими компаніями, які стягують досить високі комісії. У цьому контексті впровадження цифрового євро може дійсно принести суттєві переваги, особливо для тих, хто регулярно користується євро. Однак я сумніваюся, що ця ініціатива є головною метою. Навряд чи нова система розроблена з наміром витіснити Visa та MasterCard з ринку. Крім того, щоб цифровий євро досяг рівня зручності, як у згаданих систем, знадобиться багато часу. Досягнення такої мети виглядає маловірогідним, адже люди зазвичай виявляють консерватизм у питаннях фінансів, - вважає експерт.
Кожен громадянин України може ознайомитися зі своїми платіжними картками та виявити, що вони також належать до однієї з систем, які отримують комісію за свої послуги – так само, як і за обслуговування платіжних терміналів у магазинах. У Європейському Союзі ситуація аналогічна.
А альтернативами на крипторинку є "приватні" стейблкоїни, які також, здебільшого, прив'язані до долару, а не євро. Тому вибору у ЄЦБ практично немає, крім як випустити власний стейблкоїн. Якщо він дійсно хоче позбутися залежності від американців хоча б частково. Але й це не всі мотиви реформи.
Visa і MasterCard суттєво відрізняються від цифрового євро - це не самі гроші, а інструменти для управління вашими рахунками, включно з переказами на інші рахунки. На думку пана Несходовського, цифровий євро, який буде випускати Європейський Центробанк, є справжніми грошима, які не залежать від банків. Таким чином, Visa і MasterCard виконують роль посередників між вами та банками, забезпечуючи "маршрутизацію" ваших фінансових рішень. Натомість цифровий євро функціонує незалежно від банківської системи, подібно до біткоїна.
Проте існуватимуть суттєві відмінності від біткоїну: по-перше, це більша централізація, а по-друге, зручність використання в ролі платіжного інструменту.
Крім того, експерт з АНТС наполягає, що зараз всі транзакції максимально відслідковуються, а з цифровим євро цей контроль має послабитись, у чому європейці вбачають значні конкурентні переваги свого стейблкоїну - щоб було "більше аналогій з готівкою".
Експерт зазначає: "Якщо біткоїн функціонує за принципом ланцюга транзакцій для його переміщення між користувачами, то цифровий євро, згідно з інформацією від Європейського центрального банку, забезпечить можливість офлайн-передачі коштів від однієї особи до іншої. При цьому не буде можливості ідентифікувати самі транзакції. Дані про платежі не зберігатимуться в жодному місці, що робить його повноцінним аналогом готівки. Отже, Visa/MasterCard та цифровий євро є абсолютно різними технологіями, які істотно відрізняються за своїм принципом роботи і використання".
Щодо безпеки, про яку так часто згадують у контексті криптовалют (себто - їх простіше вкрасти), Ілля Несходовський з цими закидами не згодний.
"Безумовно, існують ризики, пов'язані з хакерськими атаками та іншими формами цифрових зломів. Проте, ця небезпека не є більшою, ніж коли грабіжник може відібрати у вас готівку просто на вулиці," - зазначає він.
Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU, поділяє думку щодо багатьох висловлених аргументів. Проте він зазначає, що ця технологія є досить новою, і хоча вона вже існує, ми ще не повністю усвідомлюємо її переваги та потенційні ризики.
Що таке цифрове євро, гривня чи долар? Це інтеграція фізичних грошей, таких як банкноти, з електронними коштами на банківських рахунках. Емітентом цих валют, як і в випадку традиційних банкнот, стане центральний банк, однак вони функціонуватим у вигляді цифрових записів, а не матеріальних об'єктів, за словами фінансового аналітика. На його думку, ми спостерігаємо ситуацію, коли технологія вже доступна, але її необхідність залишається під питанням. Саме тому проекти зі створення цифрових валют центрального банку (CBDC) обговорюються протягом кількох років.
Серед можливих завдань, які можуть бути розв'язані або ж з'явитися внаслідок впровадження цифрових валют, він акцентує увагу на таких:
Економічно вигідна альтернатива для платежів. Використання таких гаманців могло б суттєво знизити витрати, що значно полегшило б життя ритейлерам, які часто висловлюють незадоволення високими комісіями, що стягуються банками та платіжними системами при обробці карткових транзакцій. Проте залишається відкритим питання, чи повинна держава втручатися в ці процеси, або ж краще дозволити ринковим механізмам самостійно регулювати ситуацію, - зазначає фахівець. - Ще однією перевагою є надійність. Користувачі CBDC можуть бути впевнені, що їм не загрожує банкрутство банку чи введення тимчасової адміністрації. У випадку з банком-емітентом цієї валюти такі ризики виключені. Однак завжди існує ймовірність втрати доступу до гаманця, фішингових атак та інших видів шахрайства.
На його думку, "дуже велике питання", чи варто запроваджувати функцію зберігання коштів та, тим паче, сплачувати користувачам відсотки за це.
"Це безсумнівно суттєво вдосконалило б функціонування трансмісійного механізму – з моментом зміни облікової ставки Національного банку, відразу оновлювалися б усі депозитні ставки. Проте, на думку пана Демківа, це більше нагадує антиутопію. Що стосується наступного питання, то йдеться про програмування грошей. Поки що невідомо, чи це просто 'баг', чи справжня 'фіча' [посміхається]."
Щодо нагляду центрального банку за фінансовими транзакціями, він виявляє значно більший скептицизм щодо регулювання цифрових валют у порівнянні з Іллею Несходовським, вбачаючи в цьому суттєві ризики для споживачів. Проте він не настільки акцентує увагу на прикладі Європейського центрального банку, скільки на досвіді українського Національного банку та Центрального банку Росії.
Пан Демків зазначає, що "ми вже бачили" спроби запровадити "функції програмування" до звичайних банківських карток.
Наприклад, під час пандемії ковід була надана фінансова підтримка у вигляді виплат по тисячі гривень (за даними УНІАН), які можна було використати на книги, оплату комунальних послуг, квитки тощо. Цифрові валюти центральних банків (CBDC) піднімають цей експеримент на новий рівень, дозволяючи вводити обмеження на використання коштів, наприклад, забороняючи витрати на алкоголь чи тютюн у випадку соціальних виплат. У майбутньому це може призвести до негативних наслідків, адже можуть з'явитися "кращі" і "гірші" категорії грошей з обмеженнями, - зазначає експерт.
Фінансовий аналітик з ICU зазначає, що відстежити використання звичної готівки значно складніше, ніж будь-які безготівкові транзакції.
"Держава мало знає про "пригоди" конкретної гривні після того, як вона покине сховище Нацбанку. У випадку безготівкових платежів залишається слід. Безготівкові платежі роблять можливим сучасне наше життя - онлайн замовлення, покупки - без них важко уявити сьогодення. Але можна доволі легко відрізати людину від цього, ввівши проти неї санкції, відрізавши від банківських послуг. Наразі це не дуже просто зробити, враховуючи залишки банківської таємниці. Але із CBDC контроль з боку держави значно посилюється", - наполягає він.
Проте цифровий євро ще знаходиться на початковому етапі розвитку, в той час як російський цифровий рубль вже став прикладом державного регулювання у фінансовій сфері.
"Щодо Росії, я абсолютно впевнений, що подібні інструменти можуть бути застосовані з недоброю метою. У демократичних державах цінують особисті свободи, проте невідомо, яких саме популістів оберуть у цих країнах у майбутньому, і яку політику вони можуть запровадити", - зазначає Михайло Демків, розглядаючи політичні ризики, пов'язані з "суперконтролем" влади над цифровими валютами.
В Україні також активно обговорюють можливість реалізації подібного проєкту. То коли ж варто очікувати на появу цифрової гривні? Чи може вона з’явитися раніше за цифровий євро в країнах ЄС? Ілля Несходовський висловлює сумніви з цього приводу. На його думку, в даний момент цифрова гривня не є пріоритетом для Національного банку України.
"По цифровій гривні процес повільніший. В нас намагаються повторювати шлях Европейського центробанку, але технічна можливість його реалізації поки що страждає. Тому у найближчі два-три роки говорити про цифрову гривню ми точно не будемо. Точніше, будемо лише говорити - без практичного її впровадження. Це поки що лише теоретична розробка НБУ. Бо ми поки дуже далекі від практичної реалізації проєкту та від створення відповідної нормативної й законодавчої бази, - розповідає економіст. - Мають бути прописані відповідні нормативні документи, щоб воно якось функціонувало. А на сьогодні воно досі не прописано у законодавстві. Сам Нацбанк визнає, що в нього наразі немає повноважень для емісії цифрової гривні. Адже у законі про Національний банк України є конкретний перелік завдань, який він виконує, і що взагалі може робити. І цього там немає".
Однак основна проблема полягає в тому, що ми не маємо необхідної інфраструктури для переходу до нового етапу фінансових технологій, оскільки в державі бракує фінансування для цього.
"В нас просто відсутня належна інфраструктура. Бо мають бути оператори й учасники ринку. Наприклад, як розраховуватись на даний момент цифровою гривнею у магазині? Це все теж має бути підготовлено. Тому в нас це поки що лише розмови - навіть якщо рішення буде запроваджено формально. Це буде в якості якоїсь такої "іграшки". Бо практичні кроки, щоб ця система функціонувала, зараз мінімальні", - розводить руками експерт.
Порівнюючи цифрове євро та е-гривню з російським рублем, пан Несходовський підкреслює, що ці валюти мають різні цілі, що в свою чергу визначає їх функціональність та ступінь державного регулювання.
На відміну від цифрового рубля, цифровий євро представляє собою абсолютно іншу технологічну концепцію. Основною метою цифрового рубля є обмеження використання та контроль фінансових операцій, включаючи можливість їх моніторингу та блокування. Хоча я не є експертом у сфері інформаційних технологій, з того, що мені відомо, ключова відмінність полягає в тому, що цифровий євро не підлягає блокуванню на апаратному гаманці, оскільки він існує незалежно від системи. Це означає, що гаманець можна лише фізично вилучити, але заблокувати – ні. Натомість, цифровий рубль дозволяє обмежувати будь-які транзакції. Таким чином, ми маємо справу з різними цілями та технологіями реалізації. Різниця між ними можна порівняти з відмінностями між "ефіром" і біткоїном. Цифровий євро, в першу чергу, слугує аналогом готівки, тоді як цифровий рубль є версією централізованого та контрольованого державою біткоїна, - зазначив експерт АНТС.
Добре, цифрової гривні ще немає, а цифрові рублі краще обходити десятою дорогою. То чи буде доступний українцям цифровий євро? Для багатьох громадян це головне питання в усій цій історії, адже вони розглядають євро в усіх його проявах передусім як актив для зберігання у заначці. І тут, навздогін, йде питання курсу - чи буде "цифровий" курс відрізнятися від готівкового? Експерт переконаний, що для українців будуть доступні "ті самі операції, що й для європейців", бо цифровий євро й створюється саме як платіжний засіб.
"В цілому, це буде повний аналог готівкового євро. Тому навряд для нього буде встановлюватися відмінний курс. Українці будуть мати можливість тримати цифровий євро, обмінювати його. "Будуть мати", бо на сьогоднішній день ще завершується лише підготовчий етап, - вважає пан Несходовський. - Це буде цифровий код, який передається від однієї особи до іншої, який неможливо скопіювати. У системі не ідентифікується, хто у даний конкретний момент є тримачем цієї валюти. Отже, її зможуть тримати й українці у тому числі на (апаратних, - УНІАН) гаманцях".
Отже, цифрове євро зможе використовуватися як в інтернеті, так і в реальному житті, включаючи можливість зберігання на флеш-накопичувачах. Принаймні, якщо європейські чиновники не змінять свої плани на етапі реалізації в наступному році.
Серед тих, хто за цією темою спостерігає, часто згадується й ще одна проблема - але вже державного рівня. Бо емісія традиційних фіатних грошей має свої обмеження навіть для США, хоча долар давно став еквівалентом міжнародної торгівлі й його грошова маса зростає щороку (як і американський державний борг, через який США опинилися у черговому "шатдауні").
Отже, національні уряди можуть відчути сильний тиск до "подвоєння" своїх фінансових ресурсів, випускаючи велику кількість цифрових валют для задоволення власних потреб. Адже така валюта може бути створена у цифровому форматі практично без жодного контролю — для цього не потрібен навіть папір.
В останній раз, коли під час пандемії COVID-19 США та ЄС почали масово друкувати фіатні гроші й розподіляти їх серед населення (так звані "грошові викиди"), це призвело до безпрецедентного зростання інфляції в західних країнах. Це, в свою чергу, спричинило фінансову та згодом політичну кризу, внаслідок чого до влади почали приходити популісти-ізоляціоністи.
Але експерти ці страхи розвіюють, хоча й визнають, що обмежень на емісію цифрового євро не буде.
"Я не помітив жодних обмежень на емісію цифрового євро. Втім, у майбутньому буде чітко визначено, який обсяг цифрової валюти буде в обігу в економіці. Зрештою, можлива і додаткова емісія, адже основною метою є заміна готівки на цифровий євро, - зазначає Ілля Несходовський. - Проте така емісія буде під повним контролем. Обсяги емісії будуть ретельно розраховані Європейським центральним банком, і навряд чи вони спричинять інфляційний тиск у єврозоні. Це не призведе до збільшення грошей в обігу - все залишиться в рамках вже існуючої грошової маси. Інфляція в ЄС буде зумовлена зовсім іншими факторами."
Отже, подібно до приватних стейблкоїнів, кожен цифровий євро буде забезпечений традиційним євро, який зберігатиметься десь у резерві. Це не призведе до розширення грошової маси, але забезпечить цифровому євро таку ж ліквідність, як і у звичайних паперових євро.
Таким чином, цифровий євро є дійсно важливим кроком уперед для Європи і всього світу, оскільки одна з двох основних резервних валют переходить на блокчейн-технології. Це може частково підважити монополію традиційних міжбанківських платіжних систем, знижуючи витрати на транзакції завдяки меншій комісії. Крім того, цифровий євро, ймовірно, зберігатиме переваги готівки, такі як анонімність та можливість здійснення офлайн-платежів.
Втім, це все у теорії. Адже завершився лише підготовчий етап. Чи втримаються єврочиновники піти російським шляхом й посилити контроль за всіма транзакціями людей й бізнесу - покаже лише час. Але поки що є всі шанси, що цифровий євро не лише стане новим еталоном глобального фінтеху, але й потіснить приватні та національні стейблкоїни, а заодно й посилить геополітичний вплив ЄС, який намагається зменшити свою залежність від США.
