Чому країни Євросоюзу відмовляються від дрібних монет і як це буде реалізовано?

З 1 травня вісім країн Європи не лише зупинять виробництво дрібних центових монет, але й запровадять закон, який зобов'яже всі торгові точки округлювати суми для покупців, що розраховуються готівкою.

Зокрема, раніше це вже зробили сім країн, а тепер Литва також приєднується до "бойкоту" монет номіналом 1 та 2 центи.

При цьому жодна з країн, включаючи Литву, яка вирішила вжити таких заходів, не оголосила про скасування статусу дрібних центових монет як платіжного засобу, на відміну від ситуації в Україні, де такі монети втратили свою функцію.

Дізнайтеся, чому деякі країни Європейського Союзу вирішили відмовитися від дрібних монет, які практичні наслідки цього кроку, а також чому в країнах ЄС, на відміну від України, ця реформа реалізується "половинчасто". Читайте в спільній статті кількох європейських видань за участю "Європейської правди" під заголовком "Євро без центів: як держави ЄС відмовляються від дрібних монет". Нижче представлений короткий виклад основних ідей статті.

61% жителів країн єврозони висловили готовність відмовитися від монет номіналом 1 та 2 центи. Це виявилося в результатах опитування, яке наприкінці минулого року провела організація "Євробарометр".

Суспільну підтримку цього кроку фіксують вже не перший рік, але досі лише сім країн єврозони зважилися на нього.

Лише у Литві за минулий рік рівень підтримки цієї реформи збільшився на три відсоткові пункти, досягнувши 69%.

Вже з наступного місяця в країні при оплаті готівкою в магазині сума рахунку буде округлятися до найближчих 5 або 10 центів. Тобто рахунок у 2,03 євро означатиме, що у покупцеві треба буде заплатити 2,05 євро, а замість 2,12 євро - до сплати буде 2,10 євро.

Проте ніхто не примушуватиме магазин змінювати свої цінники. Врешті-решт, округлення буде застосовуватися лише до готівкових розрахунків, а не до всіх видів платежів.

Якщо ви використовуєте картку для розрахунків, то можете здійснювати платежі з точністю до копійки, як і раніше.

Більше того, навіть у тих країнах єврозони, де вже практикується округлення, монети номіналом 1 та 2 євроценти залишаються легальним засобом платежу, і їх повинні приймати від покупців, а також використовувати для здачі. Питання в тому, що вилучити ці дрібні монети в межах однієї країни єврозони неможливо. Це може статися лише у випадку, якщо всі держави єврозони погодять такий крок одностайно. Єдина валюта передбачає єдині правила.

Банк Литви заявляє, що нові заходи сприятимуть спрощенню готівкових розрахунків. Крім того, це дозволить зменшити кількість монет, які втрачаються або з різних причин виходять з обігу. Це стосується значних сум: лише в Литві йдеться про приблизно 300 тисяч євро на рік, що складається з монет номіналом 1-2 центи, як повідомляє литовське видання Delfi.

Варто зазначити, що у Вільнюсі підкреслюють, що ця реформа не лише забезпечить економію для держави, але й сприятиме охороні навколишнього середовища. Адже монети, які виходять з обігу, завдають шкоди природі. Цей самий довід аргументували й інші країни Європейського Союзу, які вирішили відмовитися від дрібних євроцентів.

Сім країн єврозони — це Нідерланди, Бельгія, Фінляндія, Ірландія, Італія, Словаччина та Естонія — припинили карбування та введення в обіг монет номіналом один і два центи, запровадивши систему округлення для готівкових розрахунків.

Дискусії в Європейському Союзі щодо можливості відмови від дрібних монет все ще тривають.

12 країн не готові відмовитися від використання дрібних монет.

Країни Південної Європи висловлюють найбільшу недовіру щодо пропозиції відмовитися від дрібних монет.

Згідно з нещодавнім звітом "Євробарометра", жителі трьох держав єврозони, а саме Греції, Кіпру та Іспанії, в основному не підтримують ідею скасування дрібних монет.

В країнах, де ця реформа була реалізована, спостерігається значне зростання її підтримки.

Досвід довів, що для людей це є більш комфортним варіантом.