Чому, на думку Путіна, Росія має сильні позиції - NYT
Кремлівський лідер орієнтується на військові сили, в які інвестує всі доступні ресурси Росії.
На економічному форумі, що відбувся в червні, Владімір Путін, керівник Кремля, демонстрував надзвичайну впевненість у своїх словах. Він запевняв у безперспективності українського спротиву і при цьому усміхався. Як зазначає видання The New York Times, впевненість російського лідера базується на потужності російських збройних сил.
У розпал 2022 року недоозброєні сили РФ були дезорієнтовані, знищені та намагалися протистояти тактиці "удар і втеча" та високоточній зброї України. Замість того, щоб відмовитися від вторгнення, Путін кинув усю силу російської держави на підтримку війни, реорганізувавши армію та економіку з єдиною метою - знищити Україну. У рамках цього руху країна оновила систему набору персоналу, виробництво зброї та тактику дій на передовій, зазначає видання.
Наразі війна в Україні перетворилася на виснажливий конфлікт, що вигідний Росії, оскільки вона залучила більше військовослужбовців та озброєння, ніж Україна разом із своїми західними союзниками. У той час як наші втрати зростають, російські сили продовжують просуватися на більшості фронтів, що зміцнює рішучість Путіна в боротьбі, доки не буде досягнуто його бажаної мирної угоди.
Україна та її союзники сподіваються протриматися достатньо довго, щоб виснажити його. Але тривожні для Росії сигнали є. Її елітні піхотні підрозділи знищені, військові заводи залежать від іноземних компонентів та скорочення запасів радянських часів, а економіка має тріщини.
Путін вважає, що він зможе впоратися з тиском воєнного часу довше, ніж Україна, і зможе забезпечити мирну угоду, яка забезпечить його спадщину. Якщо переговори з президентом США Дональдом Трампом на Алясці цього тижня не призведуть до такої угоди, Путін дав зрозуміти, що він готовий продовжувати боротьбу, використовуючи силу для досягнення того, чого не може досягти дипломатія.
За даними видання, гроші відіграють ключову роль у наборі військових у Росії. Середній заробіток росіянина становить приблизно 900 доларів на місяць, в той час як військовослужбовці можуть отримувати близько 2450 доларів. Новобранці отримують підписні бонуси, які в середньому сягають 30 тисяч доларів, а також мають право на пенсії, списання боргів та вигідні умови кредитування на житло. Усі дії солдатів на полі бою, від знищення західного обладнання до захоплення нових територій, супроводжуються матеріальними винагородами.
Щомісячна пенсія російського ветерана у сумі 1100 доларів дозволяє комфортно вийти на пенсію в регіонах, далеко від столиці, і не турбуватися про пошук роботи.
Початкові військові невдачі Росії в 2022 році суттєво ослабили її кадровий склад, що дало можливість Україні використати цю вразливість. У відповідь на ситуацію, Путін вирішив оголосити мобілізацію та залучати до армії ув'язнених злочинців. Ці дії дозволили дещо стабілізувати бойову обстановку, проте мали значну політичну ціну — сотні тисяч чоловіків залишили країну.
Сьогодні Росія набирає близько 1000 солдатів на день. Ця цифра залишається загалом стабільною з 2023 року і приблизно вдвічі вища, ніж в Україні. Але стратегія вербування РФ залежить від економічної стійкості країни.
Видання підкреслює, що активна мобілізація військ приховує серйозні проблеми в армії – значна частина найкращих російських солдатів загинула на початкових етапах конфлікту. Відомо, що мова йде про щонайменше 230 000 військовослужбовців. Наступники цих загиблих мають вищий вік і менший бойовий досвід.
Одночасно зменшення резерву новобранців у Росії призводить до того, що регіональним адміністраціям необхідно підвищувати виплати для виконання призовних квот. Це, в свою чергу, створює додатковий тягар для місцевих бюджетів і негативно впливає на загальну економічну стабільність.
Протягом років війни Росія змогла налагодити виробництво безпілотників, таких як Lancet та "Герань-2". Завод, що виготовляє ці дрони в Єлабузі, функціонує безперервно, працюючи в три зміни. Віддалена від фронту, Росія активно нарощує обсяги виробництва зброї, боєприпасів і техніки, випереджаючи Україну та її західних партнерів. Її стратегія полягає в тому, щоб витримати конкуренцію з ворогом завдяки своїй промисловій потужності, і Росія не шкодує зусиль для досягнення цієї мети.
Путін звернувся до іноземних союзників, серед яких Іран, Північна Корея та Китай, а також активізував величезну мережу радянських збройових виробництв, щоб суттєво наростити постачання різноманітної військової техніки — від дронів до ракет і танків. Він різко підвищив військові витрати, незважаючи на потенційні економічні загрози, довівши їх частку до понад третини федерального бюджету.
У відповідь Україна отримала військову техніку та озброєння на приблизно 70 мільярдів доларів від своїх партнерів у Європі та США, однак Захід не активізував свою промислову базу так, як це зробила Росія. Київ також істотно збільшив виробництво вітчизняної техніки, але не в таких великих обсягах. Цього року оборонний бюджет Росії становить близько 170 мільярдів доларів, що більш ніж у три рази перевищує бюджет України.
Росія також вдихнула нове життя в недостатньо задіяні радянські оборонні заводи, щоб збільшити виробництво звичайної зброї та модифікувати обладнання радянської епохи. За даними RUSI, минулого року російська промисловість виробила понад 1,3 мільйона стандартних артилерійських снарядів, порівняно з 250 000 у 2022 році. Виробництво балістичних ракет малої дальності "Іскандер" минулого року зросло майже втричі порівняно з 2023 роком і досягло 700.
Однак Росія все ще залежить від імпортних складових для виробництва своєї сучасної зброї, що робить її вразливою до санкцій та змін в геополітичних зв'язках. Супутникові зображення також показують, що запаси радянської військової техніки в Росії поступово виснажуються, змушуючи країну звертатися до повільнішого і витратнішого процесу виготовлення нових танків і броньованих автомобілів.
"Вони проводять сортування так само, як і українці. Просто в масштабах Росії вони набагато більші", - зазначає аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Макс Бергманн.
Після невдач на старті конфлікту до кінця 2023 року збройні сили Росії змогли відновити свої потужності, проте все ще демонстрували незадовільні результати. Широкомасштабна корупція та проблеми з постачанням стримували наступальні операції і викликали зростання незадоволеності.
У травні 2024 року Путін прийняв рішення і усунув свого давнього товариша Сєргєя Шойгу з поста міністра оборони. У Росії прокурори почали арештовувати близьких соратників Шойгу, звинувачуючи їх у корупційних злочинах.
Покращення ланцюгів поставок, впровадження нових технологій та поглиблення зв'язків армії з бізнесменами та вченими -- все з метою надання Росії вирішальної переваги.
Озброєні більшою кількістю потужних безпілотних літальних апаратів, російські війська розпочали цілеспрямовані атаки на українські лінії постачання. Це значно ускладнило українським силам на фронті можливість поповнювати запаси боєприпасів, отримувати підкріплення та евакуювати поранених.
У період, коли на чолі стояв Андрєй Бєлоусов, військові адаптували свої стратегії. Вони вдосконалили комунікацію між різними підрозділами та з різною успішністю тестували застосування мотоциклів, всюдиходів і електросамокатів. Нові тактичні рішення Росії виявилися результативними у Вугледарі, важливому українському форпості на сході Донецької області.
У лютому 2025 року спеціальний підрозділ безпілотників "Рубікон" був відправлений до Курської області Росії, де російські сили разом із їхніми партнерами з Північної Кореї намагалися зупинити українське вторгнення.
Підрозділ представив нове покоління російських безпілотників, що керуються тонким оптичним кабелем, що робить їх стійкими до перешкод сигналу та невидимими для систем виявлення безпілотників.
"Вони повністю зруйнували всі логістичні системи", - повідомив український спецпризначенець.
На початку березня, коли війська Росії розпочали наступ на українські позиції в Курській області з усіх напрямків, оборонні лінії зазнали серйозних ускладнень.
Після участі в операції з повернення Курська, "Рубікон" було відправлено до Донецька, який став епіцентром нинішнього наступу Росії.
"Ситуація кардинально змінилася з їхнім прибуттям", - діляться українські військові, розповідаючи про новий рівень тиску, який вони відчувають у цьому районі.
