Чому не слід передавати предмети через поріг: роз’яснення.

Передача предметів через поріг вважається звичайною практикою, але насправді ця дія має значне значення в народній традиції. Її корені сягають глибоко в культурні вірування.
Відповідно до народних вірувань, поріг вважається кордоном між двома реальностями: зовнішнім світом і внутрішнім простором, життям і загробним існуванням. Саме з цієї причини обмін предметами через поріг може призвести до конфліктів, втрат, невдач або навіть перенесення негативної енергії.
Щоб уникнути біди, краще зробити крок назустріч і передати предмет уже в приміщенні або на вулиці.
Поріг вважався "прикордонною заставою" будинку, місцем, де зосереджена його захисна сила, своєрідний "замок" від зла.
Передача предмета, рукостискання або ж спілкування через цю межу вважалися актами, що порушують цілісність цього захисту.
Вважалося, що в той момент, коли рука, тримаючи предмет або жестом привітання, проходить через дверний поріг, виникає особливий "пролом". Саме через цей пролом в оселю могли увійти злі сили, погані прикмети, нещастя чи конфлікти.
Особливо ризикованим вважалося передавати гострі предмети (ножі, голки) або гроші через поріг - це могло призвести до конфліктів і втрат. Вважалося, що гроші, передані через поріг, ніби-то "не залишалися" в домі, а йшли так само швидко, як і з'являлися.
ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ ЦИМ: Що не варто залишати на столі вночі: ці рекомендації відомі не всім.
Окрім містичного виміру, існував також чисто практичний, побутовий контекст. Передача предметів через поріг часто виявлялася незручною і підвищувала ймовірність втрати речі або спотикання. Це могло призвести до неприємної ситуації, що легко інтерпретувалася як "накаркане" за прикметами.
Згідно з традицією, необхідно було або повністю покинути межі свого простору, щоб передати предмет чи привітатися, або ж запросити людину в своє помешкання, перетнувши цю захисну межу. Таким чином, відновлювалася цілісність кордонів.
Виконання цього правила слугувало не лише проявом забобонів, а й вираженням пошани до дому, його охорони та гостя, якого або тепло приймали всередині, або коректно проводжали за поріг, не залишаючи його "на межі".