Чому Іран досі не закрив Ормузьку протоку?
Через стрімку ескалацію на Близькому Сході упродовж останніх двох тижнів світ ненадовго затамував подих, але тепер конфлікт між Ізраїлем та США, з одного боку, та Іраном, з іншого, схоже, з набуттям чинності припинення вогню увійшов у фазу спокою. Іран у відповідь на удари США по його ядерних об'єктах здійснив ракетний обстріл військової бази США в Катарі - рішення, за яким не послідувало військової відповіді Вашингтона і яке дозволило Тегерану зберегти обличчя. І на світових фондових ринках це було сприйнято як знак розрядки.
У своєму інтерв'ю агентству Reuters аналітик SPI Asset Management Стівен Іннес зазначив, що відповідь Тегерана була настільки потужною, що змогла привернути увагу медіа, але водночас не настільки руйнівною, щоб викликати серйозні потрясіння на світовому ринку нафти. Як наслідок, вже ввечері 23 червня вартість нафти різко знизилася.
Водночас вважалося, що Іран мав у своєму арсеналі потужну карту. Він міг завдати серйозного удару по глобальній економіці, перекривши Ормузьку протоку, через яку проходить велика частина світового нафтового експорту. Після ударів з боку США в Ірані не виключали таку ймовірність. Однак чи справді такий крок став би вигідним для Ірану, чи, навпаки, призвів би до підрізання гілки, на якій сидить сам іранський режим?
Згідно з інформацією, наданою Управлінням енергетичної інформації США (EIA), економіка Ірану є досить різноманітною в порівнянні з економіками багатьох інших держав Близького Сходу. Проте, основна частина виробництв у цій країні орієнтована здебільшого на задоволення внутрішніх потреб.
Експорт сирої нафти та нафтопродуктів відіграє ключову роль у формуванні доходів іранського уряду, становлячи понад 17% від загального обсягу експорту, тоді як на газ припадає трохи менше 12%. За даними EIA, у 2023 році Іран посідав четверте місце серед країн ОПЕК за виробництвом сирої нафти, а в 2022 році займав третю позицію у світі за обсягами видобутку природного газу.
Незважаючи на те, що Іран піддається міжнародним санкціям протягом тривалого часу, це не заважає його уряду здійснювати експорт нафти, головним чином до Китаю. У 2023 році приблизно 90% іранського нафтового експорту було направлено до КНР. За інформацією міністра нафтової промисловості Ірану, у цьому році країна змогла експортувати нафту на суму, що перевищує 35 мільярдів доларів.
Згідно з інформацією Світового банку, у проміжку між квітнем і груднем 2023 року нафтовий сектор становив понад 8% іранського валового внутрішнього продукту. Як прогнозують аналітики з компанії Vortexa, у наступному році обсяги експорту нафти ще більше зростуть.
Отже, якщо Іран заблокує Ормузьку протоку, він завдасть удару самому собі. По-перше, це призведе до втрат у його власних доходах від експорту нафти. По-друге, такий крок роздратує Китай, який є важливим торговим партнером Ірану і отримує вигоду від доступної нафти.
Згідно з оцінками лондонського телеканалу Iran International, Іран реалізує свою нафту зі знижкою, що становить 20% від світових ринкових цін. Це зумовлено тим, що покупці нафти з цієї країни, яка потрапила під санкції, також можуть зіткнутися з проблемами через американські обмеження.
"Згідно з даними Iran International, нафтопереробні підприємства Китаю виступають ключовими отримувачами контрабандних постачань іранської нафти. Ця нафта змішується посередниками з імпортом з інших країн і потім декларується в Китаї як товар, що надійшов з Сінгапуру чи інших джерел."
Загалом Китай імпортує майже одинадцять мільйонів барелів сирої нафти щодоби, близько десяти відсотків з яких надходить з Ірану, свідчать дані Rystad Energy, незалежної компанії, яка займається дослідженнями в галузі енергетики.
Блокада могла б також вплинути на відносини Ірану з його сусідами. Кувейт, Ірак та Об'єднані Арабські Емірати також здійснюють транспортування нафти через цю протоку. Якщо Тегеран закриє її, це призведе до серйозного погіршення зв'язків з регіональними державами, які ще мають певні стосунки, зазначає економіст і фахівець з Перської затоки Джастін Александер.
Також велике питання викликає те, як довго Іран зміг би утримувати блокаду. Аналітик компанії Kpler Хомаюн Фалакшахі у коментарі німецьким ЗМІ зазначає, що цей крок, імовірно, дуже швидко викликав би сильну військову відповідь з боку США і європейських країн. На його переконання, Ірану вдалося б перекрити протоку лише на один-два дні.
Подальше загострення економічної ситуації в Ірані, ймовірно, не сподобається його громадянам. "Завдяки санкціям, рівень життя знову опустився до показників, які були 20 років тому", - зазначив у інтерв'ю DW Джавад Салехі-Ісфахані, економіст з університету Virginia Tech у США.
Санкції поширюються не лише на нафтову галузь, але й на міжнародні платіжні операції з Іраном. Це підживлює інфляцію - з початку року вона різко зросла і у травні 2025 року становила понад 38 відсотків порівняно з травнем минулого року. Тож санкції, інфляція, а також девальвація національної валюти роблять повсякденне життя в Ірані дедалі дорожчим.
