"Безсумнівні помилки". У Набіулліної визнали свою неспроможність зупинити витік тіньових інвестицій з Росії.
У 2024 році економіка Росії зазнала суттєвого зростання тіньового капіталу, що вивело його з легального обігу.
За інформацією видання The Moscow Times, Центробанк зазначає, що протягом року з країни вийшло $9,6 млрд через транзакції, які не підпадають під жодну з традиційних категорій (таких як імпорт товарів, інвестиції чи погашення боргів) і були віднесені до розділу "чисті помилки та пропуски" у платіжному балансі.
Ця стаття зросла на одну третину в порівнянні з минулим роком ($7,2 млрд), на 60% в порівнянні з першим роком війни ($6 млрд), а також на 96 разів у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
Сам ЦБ називає "помилки і пропуски" платіжного балансу "статистичними розбіжностями". Однак ця стаття вказує на "зростання сірого відтоку капіталу з Росії", зазначають аналітики Росбанку.
Масштаби такого тіньового виведення коштів торік стали найвищими з 2012 року (тоді Центробанк нарахував "помилок" і пропусків на $10,4 млрд) і сягнули рівнів 1990-х, коли економіка "протікала" валютою, як решето (9,9 млрд у 1998 році, $10,3 млрд у 1995-му).
У другому кварталі 2024 року "помилки" та пропуски в платіжному балансі сягнули негативного значення в розмірі $6,9 млрд, що є найвищим квартальним показником з 2010 року. Наприкінці року Центральний банк зафіксував невеликий приплив за "сірими" операціями, що становив $0,2 млрд у періоді з жовтня по грудень.
"Сірі" фінансові потоки викликають занепокоєння на фоні негативних сигналів щодо стану зовнішньої торгівлі Росії наприкінці року, підкреслює Росбанк.
Так, у грудні експортні доходи російського бізнесу обвалилися на 18% рік до року, до $31,3 млрд, хоча ще наприкінці літа і восени вивезення товарів за кордон приносило в країну в середньому $37 млрд щомісяця. Профіцит торговельного балансу стиснувся до $5,6 млрд -- найнижчого значення з 2020 року, а платіжний баланс і зовсім пішов у мінус: із країни пішло на $1,6 млрд більше, ніж надійшло.
"Причиною погіршення зовнішньої торгівлі під кінець року міг стати ефект від санкцій, запроваджених наприкінці листопада проти російського банківського сектору, унаслідок чого постраждали платежі і, мабуть, загальмувалися експортні потоки", -- писали аналітики Райффайзенбанку.
Під американські обмеження потрапив Газпромбанк -- останній з великих державних банків, який зберігав доступ до доларових розрахунків і системи SWIFT. Разом із ним у "чорні списки" потрапили ще 50 кредитних організацій, які обслуговували зовнішню торгівлю. У результаті під санкціями опинилося 95% російської банківської системи, скаржилася глава Центробанку Ельвіра Набіулліна.
Згідно з попередніми відомостями, в умовах катастрофічного падіння курсу рубля, Кремль підвищив фінансування військових дій проти України до небачених раніше обсягів.
У бюджет-2025 уряд країни-агресора заклав подальше зростання військових витрат ще на чверть, до 13,49 трлн рублів. Частка військових витрат у бюджеті - 32,5% - стане безпрецедентною з часів Радянського Союзу. Для порівняння: у перший рік війни з Україною на армію і закупівлі зброї влада витрачала 17% бюджету, у 2023-му -- 19%, а в поточному році заклала 29,5%.
У грудні 2024 року Центральний банк Росії почав сприяти заповненню державного бюджету країни-агресора.
