Чи зможе українська економіка витримати ще один рік конфлікту: відповідь від The Economist.
Економіка України зазнала значних змін, адаптуючись до умов війни. Хоча її обсяги залишаються на 25% нижчими порівняно з 2021 роком, вперше з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вона демонструє кращі результати в порівнянні з агресором за кількома важливими показниками. Національний банк України очікує зростання валового внутрішнього продукту на 4% у 2024 році та на 4,3% у 2025 році. Національна валюта залишається стабільною, а процентна ставка на рівні 13,5% є однією з найнижчих за останні 30 місяців. Натомість в Росії процентні ставки можуть досягти 23%, щоб зупинити девальвацію рубля, в той час як банки стикаються з серйозними викликами, а прогнозований ріст ВВП становитиме лише 0,5-1,5% у 2025 році.
Але Україна стикається з сильними зустрічними вітрами: ескалація війни, виснаження внутрішніх ресурсів і Дональд Трамп. Як довго протримається її економіка -- спрогнозувало видання The Economist.
Економічна історія України з 2022 року мала кілька етапів. На першому, в умовах запеклих бойових дій, країна намагалася загасити пожежі. Було введено воєнний стан, і 14 мільйонів людей покинули свої домівки. росія заблокувала чорноморські порти, призупинивши український експорт. Дії центрального банку були підпорядковані військовим цілям. У першій половині 2022 року він профінансував половину державного дефіциту. Він запровадив суворий контроль за рухом капіталу та наповнив банки ліквідністю. Інфляція злетіла до небес, а ВВП скоротився на третину.
Другий етап розпочався після того, як Україна успішно зупинила наступ російських військ на півдні країни в середині 2022 року. Завдяки покращенню довіри економіка почала стабілізуватися. Прямі угоди без посередників дозволили Україні відновити експорт зерна. Центральний банк знову зосередився на боротьбі з інфляційними процесами. На початку 2023 року було підписано угоду з Міжнародним валютним фондом, що призвело до припинення монетизації дефіциту бюджету. Завдяки надходженню міжнародної допомоги валютні резерви почали відновлюватися, а контроль за рухом капіталу був ослаблений. Повернення макроекономічної стабільності дало змогу уряду та підприємствам адаптувати свою діяльність до умов війни. Одним з ключових завдань стало забезпечення захисту виробничих активів від можливих ракетних атак з боку Росії.
У липні 2023 року росія відмовилася продовжувати зернову угоду. У відповідь Україна відкрила власний морський коридор, забезпечивши його безпеку завдяки чудовій кампанії морського стримування за допомогою безпілотників і ракет. Це дозволило їй відновити постачання не лише зерна, але й металів та мінералів, що є другою за величиною статтею її експорту.
Ці дії, в поєднанні із підтримкою з Заходу, не дали можливості Росії позбавити Україну важливих ресурсів і бойового духу, необхідних для продовження опору. Наразі ми вступаємо в третій етап, коли економіка країни зіштовхується з найсерйознішими викликами: критичною недостатністю влади, населення та фінансів.
На думку Андрія Пишного, очільника Національного банку України, середній дефіцит електроенергії в країні очікується на рівні 6% від загального попиту в 2025 році, з подальшим зниженням до 3% у 2026 році. Це стало можливим завдяки впровадженню стратегій виживання та регулярним ремонтним роботам. Водночас великі споживачі висловлюють занепокоєння через неодноразове підвищення цін на електроенергію з початку війни, навіть у періоди, коли дефіцит відсутній.
Інша важлива проблема, яка викликає найбільше занепокоєння, – це нестача робочої сили. З початку 2022 року мобілізація, еміграція та війна призвели до зменшення чисельності робочої сили більш ніж на 20% – до 13 мільйонів осіб. Попит на працівників залишається на високому рівні: кількість вакансій досягла 65 000 на тиждень, у порівнянні з 7 000 на початку війни. Однак середньостатистично на одну вакансію подається лише 1,3 заявки, тоді як у 2021 році цей показник становив два. Заробітні плати продовжують зростати. Водночас між Міністерствами економіки та оборони триває суперечка щодо мобілізації: де знайти оптимальний баланс для забезпечення майбутнього країни.
Легких рішень не існує. Зараз навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину своїх працівників від лінії фронту. Найняти на роботу набагато більше жінок складно: їх майже стільки ж, скільки мігрувало за кордон, скільки чоловіків, які перебувають на фронті або повернулися звідти непрацездатними, каже Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії, київського аналітичного центру.
Не покращує ситуацію і брак фінансування — це третя проблема. Малі аграрні підприємства та компанії намагаються залучити достатньо позик для підтримки своєї діяльності. Однак забезпечення ресурсами для довгострокових інвестицій виявляється практично неможливим. Різкий підйом витрат на ведення бізнесу негативно позначається на прибутках. Підприємства, що обслуговують внутрішніх клієнтів, також зазнають додаткових витрат, що сприяє зростанню інфляційних процесів. Державні витрати перевищують доходи, що веде до значних фінансових труднощів. За прогнозами, до 2025 року дефіцит бюджету може досягти близько 20% ВВП. Фактично, майже весь дефіцит — $38 мільярдів — буде покрито за рахунок зовнішніх фінансових джерел. У червні "Велика сімка" затвердила борговий пакет для України на суму $50 мільярдів, який погашатимуть за рахунок відсотків від заморожених на Заході суверенних активів Росії на суму €260 мільярдів ($273 мільярди). На початку грудня Сполучені Штати перерахували свою частку у розмірі $20 мільярдів до фонду Світового банку, які Україна може використати на програми, що не пов'язані з військовими потребами, хоча пан Трамп може намагатися ускладнити Україні доступ до цих ресурсів.
В Україні, ймовірно, вдасться обійтися без фінансової підтримки зі США у 2025 році, незалежно від обставин. Поряд із обіцяними 18 млрд євро від Європейського Союзу, внески інших держав "Великої сімки" можуть покрити дефіцит бюджету. Додатково, країна має значні валютні резерви, які, за прогнозами, до кінця 2024 року можуть досягти 43 млрд доларів, що еквівалентно п'яти місяцям імпорту. Проте, якщо Сполучені Штати вирішать вийти з програми підтримки, в Україні можуть виникнути серйозні фінансові труднощі в 2026 році. Уряди деяких країн ЄС, які вже стикаються з фінансовими проблемами і політичною нестабільністю, можуть не зможуть забезпечити оплату ще одного великого рахунка. Крім того, можливості України щодо збільшення податкових надходжень обмежені: пропозиція підвищити податки на 4-5% від ВВП була відкликана влітку цього року через сильний опір з боку опозиційних сил.
Військові події можуть спричинити кризу до 2026 року, констатують у статті.
Раніше повідомлялося, що новий закон, що підвищує податки для малих підприємств, призвів до значної кількості закриттів фізичних осіб-підприємців, ідеться про десятки тисяч випадків.
Крім того, в той час як одну частину пенсіонерів звільнять від сплати комуналки, іншій уріжуть пенсії.
