Чи вдасться стримати інфляційні процеси?
Які зміни відбулися в ціновій політиці минулого року та які очікування на 2025 рік?
За інформацією Державної служби статистики, в Україні споживча інфляція у 2024 році піднялася до 12%, в порівнянні з 5,1% у 2023 році.
Національний банк обґрунтував ці темпи зростання цін на продукти харчування зниженим врожаєм та підвищенням виробничих витрат, а також девальвацією гривні на 14% протягом року. Крім того, відзначається зростання витрат підприємств на енергетичні ресурси та заробітну плату. Подібні причини також підтверджують експерти.
Тарас Козак, президент інвестиційної групи "Універ"
Осінній період відзначився прискоренням інфляції, що стало наслідком одночасної дії кількох факторів. У вересні розпочався різкий ріст цін на овочі, які не дали врожаю минулого року. Крім того, на ситуацію вплинув стрибок курсу долара, що відбувся в травні та червні. Зазвичай, у таких випадках спостерігається тримісячний лаг, тому девальвація гривні, що відбулася навесні-літом, позначилася на підвищенні споживчих цін вже у вересні та жовтні, - зазначає експерт.
Також він вважає важливою причиною інфляційного прискорення-2024 збільшення зарплат у зв'язку з тим, що підприємствам складно набирати працівників.
— Деякі люди виїхали за кордон, інші перебувають на фронті, а дехто уникає офіційного працевлаштування, ховаючись від територіальних центрів комплектування. У зв'язку з цим, роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити потрібних спеціалістів в умовах жорсткої конкуренції, — зазначає Козак.
Ілля Несходовський, очільник аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів АНТС, звертає увагу на істотний вплив зростання цін на електроенергію на рівень інфляції у 2024 році.
- Навесні торік була чергова хвиля масових руйнувань агресором українських електростанцій, зокрема ТЕС. Як наслідок, електрику для балансування нашої енергосистеми доводиться купувати за кордоном. Багато підприємств з урахуванням того, що зима, за попередніми прогнозами, мала бути складна, масово закуповувало генератори й інше енергообладнання, а також почало самостійно виробляти чи імпортувати електроенергію, що призвело до підвищення вартості виробництва товарів і послуг, - говорить Несходовський.
А оскільки частка електроенергії в собівартості різних видів продукції відрізняється, то й темпи підвищення цін на різні групи товарів, за його словами, неоднакові.
Які події відбулися минулого року з цінами?
Сирі продукти 2024-го подорожчали в середньому на 13,2%, а оброблені продовольчі товари ще стрімкіше - на 14,7%. Окрім низьких урожаїв більшості сільськогосподарських культур, зокрема й овочів із так званого борщового набору, що призвело до підвищення закупівельних цін на сировину, далися взнаки зростання витрат виробників на електроенергію та зарплату й пожвавлення зовнішнього попиту. Як наслідок, підскочили ціни на хліб, борошняні й кондитерські вироби, м'ясо- та молокопродукти. А на вартість олії впливали ще й порівняно невеликі обсяги переробки соняшника. Девальвація гривні своєю чергою била по цінах імпорту.
"Зміни у валютному курсі призвели до прискореного зростання цін на деякі імпортні товари, такі як чай, риба, морепродукти, а також кава і шоколад. Це, зокрема, пов'язано з їх обмеженою доступністю на світових ринках", - зазначили в Національному банку.
Це також відобразилося на вартості непродовольчих товарів, яка становила 4,1%. При цьому ціни на одяг та взуття виявилися навіть нижчими, ніж у 2023 році.
Темпи зростання цін на послуги виросли на 12,5%. Серед причин цього явища варто відзначити зростання витрат на енергозабезпечення підприємств, а також підвищення витрат на заробітну плату.
Протягом 2024 року ціни на паливо зросли в середньому на 4,8%. У грудні темпи зростання вартості прискорилися через підвищення курсу іноземних валют, зміни в податковій політиці та законодавстві, а також активізацію імпорту пального для формування запасів перед наступним підвищенням акцизів.
Як підрахували в Держстаті, найбільше упродовж минулого року подорожчали овочі - на 48,3%, масло - на 33,9%, соняшникова олія - на 20,9%, молоко - на 18,8%, хліб - на 18,2%. Рекордсменами стали саме представники овочевої групи: капуста подорожчала на 204%, морква - на 150%, картопля - на 96,6%.
Проте деякі продукти в минулому році стали дешевшими. Наприклад, свинина знизилася в ціні на 4,6%, пшоно - на 4,4%, сало - на 4,2%, горілка - на 1,6%, а цукор - на 0,4%.
Серед непродовольчих товарів і послуг найбільшими темпами дорожчали послуги ЖКГ - на 18,9% - через підвищення з 1 червня майже на 64% тарифів на електроенергію для побутових споживачів.
Порівняно висока інфляція збережеться й упродовж першого та частини другого кварталу 2025-го, за прогнозами Іллі Несходовського.
- Електроенергія залишається дорогою, курс іноземної валюти продовжує поволі зростати, тож дія ключових чинників торішньої інфляції зберігатиметься. Як результат, протягом першого кварталу 2025-го прогнозую інфляційне зростання в межах 11-13 відсотків проти першого кварталу минулого року. Надалі ж інфляція уповільниться, - каже економіст.
Несходовський не бачить жодних серйозних причин, окрім форс-мажорних обставин, пов'язаних із можливим загостренням ситуації на фронті, які могли б вплинути на утримання високого рівня економіки влітку. Він вважає, що завдяки стабільним надходженням міжнародної фінансової допомоги, Національний банк зможе продовжувати підтримувати гривню через валютні інтервенції, запобігаючи її різкому знеціненню. Також, ймовірно, зменшиться вплив цьогорічного підвищення цін на електроенергію, оскільки зміниться базова порівняння. В цілому, економіст прогнозує, що за умови збереження стабільності, інфляція у 2025 році не перевищить 10%, і є висока ймовірність, що вона буде менше 8%.
На думку Тараса Козака, інфляція має сповільнитися до менш як 1% на місяць, проти 1,4-1,5% в осінні місяці 2024-го. Починаючи ж із вересня-жовтня, цей показник буде ще менший. Відповідно, річна інфляція (грудень 2025-го проти грудня 2024-го) становитиме 7-8%.
Але це оптимістичний сценарій. Є й песимістичний. Пов'язаний він із тим, що влада, на думку Козака, буде змушена підвищити принаймні деякі з адміністративно регульованих цін, зокрема на комунальні послуги.
Регульовані ціни не можуть залишатися на одному рівні тривалий час. Потрібно компенсувати різницю, а можливості бюджету для цього є обмеженими. Тому, на мою думку, у 2025 році буде важко утримати інфляцію на нинішньому рівні, ймовірніше, вона сягне 10% або навіть більше. Це пов'язано з тим, що в деяких сферах доведеться піднімати тарифи на адміністративно регульовані послуги, а також відчується негативний вплив незначного коливання долара, яке сталося в грудні. Продовжать турбувати й проблеми з електрикою та кадрами. Навіть нещодавнє підвищення Національним банком облікової ставки на 0,5% не змінить ситуацію. Це вплине на споживання, але не на собівартість виробництва, - додає Тарас Козак.
В Національному банку висловлюють надію, що рівень інфляції залишиться нижчим за 10%. Проте, вони також визнають, що про її стримування в перші місяці цього року не може йтися, оскільки вплив знижених врожаїв, підвищені енергетичні витрати бізнесу та наслідки девальвації гривні все ще відчуватимуться.
Водночас Національний банк прогнозує, що інфляція відновить тенденцію до стабільного зниження в другій половині 2025 року, наближаючись до цільового показника НБУ в 5%. Серед факторів, що сприятим цьому зниженню, будуть заходи з монетарної та валютної політики Національного банку, покращення врожаїв, стабілізація в енергетичному секторі, зменшення фіскального дефіциту, а також помірний тиск з боку зовнішніх цін, - йдеться у коментарі регулятора.
Володимир Лепушинський, який обіймає посаду директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України, підкреслює, що більшість факторів, що сприяють інфляційним процесам, є скоріше тимчасовими.
Наприклад, з появою нового врожаю на ринку темпи продовольчої інфляції почнуть знижуватися. Звичайно, існує ймовірність того, що посушлива погода може повторитися і в наступному році. Проте цей ризик є досить незначним. Більш того, навіть у такому випадку дефіцит вітчизняних товарів буде компенсований імпортом. Повторення подібної ситуації можливе тільки в разі, якщо несприятливі погодні умови стануть глобальними. А ймовірність цього ще менша, - зазначає експерт.
Тож у базовому сценарії НБУ споживча інфляція піде на спад ближче до середини 2025-го і на кінець року не перевищить 7%.
У Кабінеті Міністрів вважають, що рівень інфляції складе 9,5%, що є вищим показником.
