Чи зможе Франція стати лідером в європейській оборонній сфері?
Про концепцію так званої стратегічної автономії Європи французький президент Еммануель Макрон заговорив іще 2017 року, коли він вперше заступив на посаду глави французької держави. "Що стосується оборони, то ми маємо створити для Європи можливість діяти автономно, доповнюючи НАТО", - сказав він тоді у своїй "європейській" промові в Паризькому університеті Сорбонна.
У той час його звернення не викликало значного відгуку. Проте з моменту тих подій обставини суттєво змінилися — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та, зокрема, після того, як Дональд Трамп знову став президентом США у 2024 році. Він заявив, що більше не готовий безкоштовно забезпечувати безпеку Європи.
Нещодавно Європейський Союз затвердив ініціативу з переозброєння під назвою Readiness 2030 (раніше відомий як ReArm Europe). Згідно з цим планом, до 2030 року планується інвестувати приблизно 800 мільярдів євро в оборонний сектор Європи. Декілька країн-членів ЄС вже оголосили про намір збільшити свої військові бюджети. Експерти вважають, що Франція може стати ключовим гравцем у реалізації цих реформ, проте важливо, щоб вона координувала свої дії з іншими державами.
Досвід участі в бойових операціях
За прогнозами, до 2030 року річний оборонний бюджет Франції має зрости вдвічі, досягнувши приблизно 100 мільярдів євро. Наразі цей бюджет становить близько 50 мільярдів євро, що відповідає приблизно двом відсоткам від валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Економісти вважають, що підвищення витрат на оборону може сприяти додатковому зростанню економіки на 1,5 відсотка.
Оборонна індустрія Франції налічує приблизно 20 тисяч компаній, які забезпечують роботою близько 200 тисяч осіб. З цієї причини Франція займає важливу позицію в оборонній політиці Європейського Союзу, зазначає Фанні Кулом, фахівець з оборонної економіки в університеті Sciences Po у Греноблі.
"Франція фактично охоплює всі сфери виробництва", - зазначає вона в інтерв'ю з DW. На думку експертки, на відміну від багатьох інших держав, Франція зберегла свої технологічні напрацювання в оборонній галузі з часів 1960-х років. "Хоча витрати на оборону зменшилися після закінчення "холодної війни" в 1990-х, ситуація змінилася після терористичних атак на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року та початку війни з тероризмом. Крім того, Франція завжди брала участь у міжнародних операціях, наприклад, у Лівії та регіоні Сахель", - додає Кулом.
Комплексні системи замість м'ячів
Завдяки цьому у країні збереглася справжня воєнна культура, додає Сильві Матеї. Вона так само економістка, що спеціалізується на оборонному секторі та працює в паризькому дослідницькому Інституті Жака Делора. "Потрібно мати чітке уявлення про загрозу, аби знати, яке озброєння потрібне. Ці аналітичні можливості у Франції залишилися, на відміну від, приміром, Німеччини", - каже Матеї у розмові з DW.
На її думку, Франція займає провідні позиції у сфері передових оборонних технологій, зокрема завдяки таким розробкам, як бойовий літак Rafale та авіаносець Charles de Gaulle. "Водночас ми значно зменшили обсяги виробництва легкого озброєння і боєприпасів. Ми вважали, що зможемо швидко відновити виробництво цих менш складних товарів", - зазначає експертка.
Фінанси та природні багатства
З іншого боку, перезапуск виробництва легких озброєнь та амуніції, як виявилось, може бути не таким уже й простим, каже Кулом. "Будуть потрібно великі обсяги сировини, яку важко знайти після запровадження санкцій проти великого постачальника сировини Росії через вторгнення в Україну", - пояснює економістка. "Крім того, нам потрібно підготувати більше інженерів та фахівців. Промислові галузі економіки Франції останніми роками постійно зменшувалися", - додає вона.
Тут виникає важливе питання фінансів. Країна стикається з величезним державним боргом і змушена суттєво зменшити витрати, щоб знизити бюджетний дефіцит. У цьому році, ймовірно, він досягне п’яти відсотків від ВВП. Уряд анонсував створення оборонного фонду на основі державного інвестиційного банку BPIFrance, метою якого є залучення 450 мільйонів євро. Крім того, пропонуються ідеї щодо розробки спеціальних фінансових продуктів для оборонного сектора, щоб залучити заощадження французьких громадян до його фінансування.
Паризька компанія Defense Angels, що займається інвестиціями у стартапи в оборонній індустрії, сподівається на зростання попиту. З моменту свого заснування в кінці 2021 року, завдяки своїй мережі інвесторів, вона змогла профінансувати 23 стартапи. У її мережі налічується 90 інвесторів, які в цьому раунді готові надати фінансову підтримку приблизно 30 новим компаніям.
Дональд Трамп радикально трансформував правила ведення гри.
"Конфлікт у Білому домі між Трампом і українським президентом Володимиром Зеленським наприкінці лютого суттєво змінив ситуацію", - зазначає Франсуа Маттенс, віцепрезидент Defense Angels, у розмові з DW. Тоді зустріч лідерів у Вашингтоні не призвела до підписання запланованої угоди щодо корисних копалин, доступ до яких Україна мала забезпечити для США. Цей випадок породив побоювання, що Америка може повністю відмовитися від підтримки України.
"Від того часу до мене звертається чимало інвесторів, які раніше були обережними у своїх рішеннях, але тепер готові вкладати кошти", - зазначає Маттенс. На його думку, стартапи мають ключове значення в цьому процесі. "Ми потребуємо інновацій та передових технологій у військовій сфері. Саме динамічні стартапи здатні забезпечити це краще, ніж великі та повільні корпорації", - підкреслює він.
Суперники Ілона Маска
Після конфлікту в Білому домі інтерес до новинок помітили також у компанії Cailabs. Цей стартап, заснований у 2013 році, спеціалізується на виробництві сонячних оптичних станцій, які встановлюють зв'язок із супутниками за допомогою лазерних технологій. Такі станції здатні забезпечити доступ до інтернету, а також створювати захищені канали для зв'язку, становлячи конкуренцію супутниковим передавачам Starlink, які належать американському мільярдеру Ілону Маску.
"Наші станції набагато важче локалізувати, бо вони не залежать від радіосигналів, але поки що вони надто великі для застосування на фронті", - каже виконавчий директор Cailabs Жан-Франсуа Морізур у розмові з DW.
Попри це вже зараз половину виручки компанії забезпечує саме військове застосування техніки. Ця частка незабаром має збільшитися до 80 відсотків, кажуть у Cailabs. "Поки що ми експортуємо левову частку нашої продукції передусім у США. Але це незабаром може змінитися, зокрема і через гроші від ЄС".
Європа потребує Франції, так само як і Франція потребує Європи.
Паризький стартап Kayrros нещодавно уклав свої перші угоди з оборонними підприємствами. Фірма спеціалізується на аналізі змін, зафіксованих на супутникових знімках, використовуючи технології штучного інтелекту. В майбутньому це може включати, серед іншого, моніторинг переміщень військових підрозділів.
"Франція стане ключовим гравцем у процесі озброєння завдяки своєму досвіду в космічній сфері, оскільки тут існує своя власна "Силіконова долина" і багато високоякісних науково-дослідних установ", - зазначив співзасновник Kayrros Антуан Альфф у бесіді з DW.
Проте, деякі експерти вважають, що Франції слід залишатися поміркованою. Серед них – Дельфін Дешо-Дютар, політологиня та заступниця директора Центру міжнародної безпеки та європейської співпраці в Греноблі. Вона зазначає: "Франція не може зайняти місце США в ролі нового лідера безпеки. Важливо співпрацювати з іншими країнами, такими як Німеччина чи Італія". Дешо-Дютар також підкреслює: "Для досягнення значного прогресу нам потрібні європейські лідери. Тому Франції слід діяти більш дипломатично і уникати агресивних заяв".
