БРІКС виявився на межі краху. Чому такий розкол у альянсі неможливо замаскувати і які наслідки це матиме для нас?
Сергій Лавров останнім часом демонструє неймовірну активність у медіа, що приховує внутрішні конфлікти в організації, де Росія займає провідну позицію.
У Бразилії відбувся саміт міністрів закордонних справ держав-учасниць БРІКС, до яких входять Росія, Індія, Китай та Південноафриканська Республіка. Кремль покладав великі сподівання на цю зустріч. У своїй промові Лавров підкреслив необхідність активізації діяльності БРІКС у "світовій більшості".
Під терміном "Світова більшість" Лавров, ймовірно, мав на увазі Глобальний Південь. Чому так? Тому що на саміті важливу роль відігравав Китай. Міністр закордонних справ КНР Ван І закликав присутніх стати провідною силою в боротьбі за глобальну справедливість "перед обличчям гегемонії". Тези його виступу збігаються з ідеями промови Лаврова не випадково, адже планувалося прийняття спільної заяви, яка б підтвердила прагнення БРІКС зайняти провідні позиції у світовій геополітиці.
Але у підсумку гора породила мишу: під підсумковою заявою пафосного заходу підписалася країна-господарка саміту Бразилія й опублікувала документ від себе.
Причиною стало невирішене протиріччя, яке учасники саміту не змогли подолати. У заяві, що займає 12 сторінок, підкреслюється важлива роль ООН у міжнародній системі, де "суверенні держави взаємодіють задля забезпечення миру і безпеки". Держави повинні самостійно співпрацювати та закликати регіональні організації до боротьби з конфліктами, "усуваючи їхні корінні причини". В цих формулюваннях відчувається вплив Росії, адже її представники неодноразово наголошували на "корінних причинах" війни в Україні. Водночас, визнання БРІКС як платформи для представлення проблем та інтересів країн Глобального Півдня свідчить про зацікавленість Китаю, який, на відміну від Росії, прагне розширити склад учасників альянсу.
Каменем спотикання для учасників саміту стало питання представництва країн у керівних структурах ООН. У заяві обтічно зазначено, що міністри закордонних справ країн БРІКС виступають за справедливіше представництво країн Глобального Півдня в ООН, особливо Бразилії та Індії - у Радбезі ООН. Згадується і реформа ООН, схвалена у 2023 році, і відповідні резолюції.
Але проти формулювань у підсумковій заяві саміту БРІКС про реформу ООН виступили на саміті Єгипет та Ефіопія. Вони категорично не підтримують постійне членство у Радбезі Бразилії та Індії.
Вони мають право голосу, та не право вето. Якщо кількість постійних членів Радбезу зросте, це зменшить вагу тих, хто там уже є.
Враховуючи спроби Сі Цзіньпіна завоювати симпатії Єгипту у 2024 році, можна припустити, що демарш міністра цієї країни, а також єфіопського, може свідчити про певне розчарування з боку Пекіна. Відносини Китаю з Індією залишаються напруженими, особливо на фоні ескалації конфлікту в Кашмірі. Щодо Бразилії, то вона більше орієнтується на США, хоча зберігає дружні стосунки з Росією.
А от Україні на саміті МЗС БРІКС було приділено два абзаци під пунктом 16 без спільної позиції. Міністри країн-членів БРІКС, відповідно до тексту заяви, нагадали про офіційні позиції своїх країн та із вдячністю відзначили Африканську мирну ініціативу і створення Групи друзів миру. А також висловили сподівання, що нинішні зусилля "призведуть до стійкого мирного врегулювання".
Група друзів миру, ініційована Китаєм і Бразилією, не змогла провести жодного результативного саміту у 2025 році. Залишається незрозумілим, які саме країни є частиною цієї Групи. Тому згадування про неї в підсумковій заяві саміту може розглядатися лише як ввічливий жест на адресу Китаю чи Бразилії, і не більше. Ситуація виглядає дивно, адже альянс БРІКС, який оголосив про намір впливати на геополітичні процеси, не скористався шансом представити свою позицію щодо війни Росії в Україні.
Міністр закордонних справ Бразилії Мауро Віейра прокоментував публікацію підсумкової заяви саміту, зазначивши, що це є звичайною практикою. Він підкреслив, що це дає можливість ретельно і точно обговорити декларацію саміту лідерів БРІКС, запланованого на липень.
Цікаво відзначити, що, незважаючи на внутрішні суперечності, міністри закордонних справ країн БРІКС повинні були висловити вдячність Дональду Трампу в остаточній заяві. Як зазначив Віейра, всі учасники саміту "категорично відкинули" повернення до політики торгового протекціонізму, зокрема тарифів, запроваджених Трампом.
Однак позиція Бразилії є суперечливою: з одного боку, країна підтримує гнів Китаю, а з іншого - отримує вигоди від тарифної нестабільності і активно веде переговори з Білим домом щодо митних питань. "Бразилія є глобальним гравцем. Ми завжди прагнемо до відносин, що грунтуються на міжнародному праві і повазі до існуючих норм. Ми відкриті до діалогу з усіма", - підкреслив Віейра.
У 2024 році в Казані Володимир Путін натякнув на можливість створення спільного банку для країн БРІКС та введення валюти цього об'єднання. Проте на зустрічі міністрів закордонних справ у Ріо-де-Жанейро акцент було зроблено на важливості розрахунків у національних валютах. Можливо, в липні цю тему вдасться розвинути в більш конкретні пропозиції. Однак, ймовірніше, що розрахунки у національних валютах виявляться складними та затратними, що може призвести до залежності країн одна від одної. Наприклад, Індія може знизити курс рупії, використовуючи її для закупівлі російської нафти, внаслідок чого Росія зазнає фінансових втрат і не матиме кому пред'явити претензії. Такі ризики стримують країни БРІКС від переходу на національні валюти. Найбільш раціональним виходом може стати пропозиція про створення валюти БРІКС, але до реалізації цієї ідеї ще далеко.
Отже, впливовий альянс БРІКС, що представляє інтереси Глобального Півдня, відкрито виявляє свої внутрішні суперечності, які істотно знижують його здатність діяти як важлива геополітична сила на світовій арені.
Основне змагання за владу в альянсі точиться між Росією і Китаєм. КНР прагне згуртувати країни для боротьби з тарифами Трампа "єдиним фронтом". Та це, як показує маневрування Бразилії, не завжди спрацьовує. РФ готується до протидії старим і новим санкціям, а також посиленому тиску Колективного Заходу. Хоча і там є різні точки зору у США та в Європі, зовні Захід виступає зі спільною позицією. Особливо - по Україні. Порівняно із заявами лідерів західних країн, формулювання декларацій БРІКС обтічні. Альянс посилається і на ООН, котру підтримує, і на "Групу двадцяти", з якою планує співпрацювати. Чи вдасться БРІКС погодити суперечливі питання до липня? Складно сказати, чи не встигнуть до того часу Трамп і Путін порозумітися так, щоб проблеми тарифів і України були вирішені.
Для нас саміт БРІКС представляє інтерес через суперечності між РФ і КНР, а також через значні розбіжності у поглядах держав-членів на політичні питання. Спочатку альянс був задуманий як економічний проект. Концепція вирішення політичних проблем за допомогою економічних механізмів близька нинішньому президентові США. Проте акцент на політичних аспектах підриває єдність групи і сповільнює впровадження економічних інновацій. Для офіційного Києва важливо встановлювати прямі зв'язки з кожним членом БРІКС, адже це може призвести до формулювань у фінальних деклараціях, які стануть несподіваними як для Росії, так і для Китаю.
