Біткоїн впав до найнижчого рівня з моменту початку конфлікту на Близькому Сході.
На тлі загострення між США, Ізраїлем та Іраном біткоїн опустився до майже $68 тис., втративши близько 20% від початку війни
У неділю, 22 березня, найбільша криптовалюта втратила 3,3% і торгувалася на рівні близько $68 150 -- це найнижчий показник із початку березня. Інші токени падали ще швидше: ефіріум у певний момент втратив майже 5% і опустився до $2 050, також знизилися Solana, XRP і Cardano.
Від початку війни біткоїн подешевшав приблизно на 20%, що поставило під сумнів його статус "безпечного активу" в умовах кризи.
Аналитик Academy Securities Пітер Тчір підкреслив, що ринок піддається впливу не тільки геополітичних ризиків, але й загальної тенденції до розпродажу ризикових активів. Крім того, високі ціни на енергоресурси продовжують ускладнювати процес майнінгу.
Додаткова інформація: Трамп надав Ірану 48 годин для відкриття Ормузької протоки: які загрози він висловлює.
"Мені здається, що значна частина нещодавнього зростання була пов'язана з очікуваннями щодо законодавства, яке, ймовірно, стає все складніше ухвалити - Вашингтон зосереджений на війні, і останнім часом нове законодавство не призвело до манії купівлі з боку новачків, на яку, здається, розраховує криптоспільнота, - зазначив він. - Схоже, що ризик знову зростає".
Сучасне зниження вартості криптовалют є частиною більшого спаду, який розпочався на початку жовтня, коли курс біткоїна перевищував $120 000. Від тих часів усі спроби відновлення не змогли суттєво вплинути на загальний песимістичний тренд.
Війна на Близькому Сході триває понад три тижні і вже відчутно вплинула на глобальні енергетичні ринки. Ключовим фактором стало фактичне блокування Іраном Ормузької протоки - одного з головних маршрутів транспортування нафти у світі.
Цей вузол є важливим маршрутом для приблизно 20% світових нафтових поставок, тому будь-які обмеження на рух танкерів відразу викликають зміни цін і збільшують ризики для енергетичної безпеки. Призупинення судноплавства в цій протоці становить серйозну загрозу для стабільності глобальної економіки, особливо для тих країн, які залежать від імпорту нафти з Перської затоки.
На цьому тлі США закликали союзників долучитися до забезпечення безпеки судноплавства в регіоні, розглядаючи, зокрема, варіант спільної військової присутності. Однак країни НАТО від прямої участі в операції відмовилися.
Дональд Трамп відреагував емоційно, охарактеризувавши позицію своїх союзників як "грубу помилку" та "боягузтво", при цьому підкреслив необхідність переосмислення участі США в НАТО.
Одночасно ряд держав, серед яких Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада та Японія, заявили про свою готовність забезпечити безпеку морських шляхів, проте без участі у військових операціях.
