Співвідношення між управлінням і адаптивністю.

Сильвія Красонь-Копаніаж Керівний директор, очільниця департаменту міжнародних операцій Impel Group, генеральний директор Impel Ukraine

Як знайти оптимальну модель управління для вашої компанії та на які аспекти варто звернути увагу

Сучасні компанії функціонують в умовах постійних змін — технологічних, соціальних і економічних, — де основним викликом є досягнення балансу між контролем, який гарантує стабільність та безпеку, і гнучкістю, що дозволяє швидко реагувати на нові можливості та ризики. Ідеальна модель управління не може бути універсальною; вона повинна бути налаштована відповідно до особливостей компанії, її сектора та корпоративної культури.

У світі бізнесу легко впасти у дві крайнощі: з одного боку, жорсткий контроль, який забезпечує безпеку та передбачуваність, але може придушувати креативність. З іншого боку, повна гнучкість, яка дозволяє швидко реагувати на зміни, але несе ризик хаосу та відсутності відповідальності. Мистецтво сучасного менеджменту полягає у знаходженні правильного балансу між цими полюсами в межах певної компанії.

Контроль важливий, оскільки він створює основу для стабільності всередині компанії. Контроль в управлінні, перш за все, означає: прозорість процесів - чіткі процедури, ключові показники ефективності (KPI) та систему звітності; управління ризиками - обмеження збитків шляхом нагляду за фінансами, якістю та дотриманням нормативних вимог; та підзвітність - чіткий розподіл завдань та відповідальності. Таким чином, контроль означає чіткі процедури, показники та підзвітність. Без нього компанія швидко втрачає свою єдність, особливо в довгостроковій перспективі.

Чудовими ілюстраціями цього є фармацевтична, банківська та енергетична галузі.

У фармацевтичній галузі дотримання жорстких стандартів якості та законодавчих норм грає життєво важливу роль. Компанії, такі як Polpharma, Pfizer та Roche, функціонують у середовищі з високим рівнем регуляції, де контроль якості та виконання правових вимог є критично важливими не лише для досягнення успіху, а й для збереження існування. Надмірна гнучкість може призвести до юридичних порушень і втрати довіри з боку споживачів. Однак це не означає, що ці підприємства повинні повністю відмовитися від інновацій; навпаки, у цій сфері реалізуються численні дослідницькі проекти, які сприяють розробці нових лікувальних методів для пацієнтів, але в рамках чітко визначених умов.

Проте в умовах сучасного VUCA-середовища адаптивність стала ключовим чинником, що часто гарантує виживання на початковому етапі та швидке зростання в наступному. Компанії, які оперативно створюють нові рішення в відповідь на раптові зміни та ефективно їх реалізують, отримують все більше можливостей для досягнення лідерства на ринку.

І тут на перший план виходить наявність гнучких управлінських можливостей в організації, оскільки це дозволяє адекватно реагувати на зовнішні зміни, зміни, які знаходяться поза нашим контролем, але до яких ми повинні адаптуватися. Аналізи показують, що найнебезпечнішими ситуаціями для організацій є раптові геополітичні зміни, такі як збройні конфлікти та політична напруженість, що впливають на цілі ланцюги бізнес-екосистеми, зміни в загальній торговельній політиці в певному географічному регіоні (наприклад, Brexit) або глобальні явища, такі як пандемія. Гнучкість управління є важливою в цих ситуаціях, просто для виживання.

Менш критичні обставини, що також вимагають адаптивності, охоплюють зміни в законодавстві, коливання в поведінці конкурентів чи споживачів. Однак у таких випадках, як правило, є більше часу для розробки та впровадження необхідної стратегії.

Інновації, які передбачають готовність до експериментів і використання нестандартних підходів, а також збільшення прав та можливостей працівників, сприяють більшій свободі у прийнятті рішень на всіх рівнях організації, що, в свою чергу, підвищує мотивацію та креативність. Ці аспекти яскраво проявляються в технологічному секторі. Наприклад, компанії Google та Spotify реалізують управлінські стратегії, засновані на гнучких моделях, де команди, що приймають рішення, активно взаємодіють із конкретними проблемами. Це дозволяє їм експериментувати з новими ідеями та швидко адаптуватися до динамічного ринку, де нові технології виникають практично миттєво.

Не існує однієї універсальної моделі, яка підходила б всім. Кожна компанія повинна знайти свій власний баланс, враховуючи такі важливі аспекти при прийнятті рішень: наявність надійних даних, що забезпечують можливість аналізу та обґрунтованих рішень, а не покладатися лише на інтуїцію; залучення різних зацікавлених сторін – різні групи (співробітники, клієнти, контролюючі органи) мають свої унікальні очікування, які слід враховувати; довгострокове планування, щоб упевнитися, що рішення, які видаються успішними в короткостроковій перспективі, не принесуть ризиків у майбутньому; а також здатність вчитися на своїх помилках.

Важливо, що навіть в межах однієї організації різні відділи можуть вимагати різних підходів через свою спеціалізацію. Фінанси, за визначенням, вимагають більшого контролю, тоді як дослідження, розробки та маркетинг вимагають свободи та простору для експериментів.

Іншими словами, оптимальна модель управління є не стільки компромісом, скільки динамічною рівновагою, що не віддає перевагу ані контролю, ані гнучкості. Замість цього вона адаптує баланс відповідно до специфіки галузі, стратегічних цілей компанії та етапу її розвитку. Успішні організації поєднують надійну основу контролю з можливістю для експериментів і адаптацій. Така рівновага не тільки захищає компанію від ризиків, але й відкриває нові горизонти, формуючи стійку конкурентну перевагу.