Андрій Пишний, керівник Національного банку України.

Впровадження шага - це про остаточний розрив з Москвою в такому дуже важливому елементі, як грошовий обіг

У програмі "Є Розмова" голова Національного банку України Андрій Пишний обговорив рішення, яке виходить за рамки звичайної нумізматики: чому копійка стає частиною минулого, значення повернення певних елементів, його українське походження, а також чи є це кроком до дерусифікації фінансової сфери. Співрозмовник також розкрив деталі нового дизайну монети, а також те, як суспільство зможе адаптуватися до змін і якими критеріями оцінюватимуть її впровадження протягом наступних десяти років.

- Ви були фактичним ініціатором законопроєкту, згідно з яким копійка іде в історію. Чому саме шаг?

- Я дуже сподіваюся, що найближчим часом копійка піде в небуття. Власне, це подія, на яку ми всі чекали щонайменше 30 років. Адже українська гривня цьогоріч святкуватиме тридцятиріччя.

- У місяці вересні.

- Так, у 1996 році, 2 вересня почалася грошова реформа, яку було визнано однією з найкращих у світі з точки зору логістики, комунікації, організації процесу і, відповідно, впливу. Як ми бачимо, гривня через 30 років, навіть попри повномасштабне вторгнення, має довіру. І це гарний здобуток, що підживлює здатність до супротиву. Але дотепер, навіть через 30 років, у нашому грошовому обігу залишається, знаєте, така собі купка сміття, яку Москва залишила. Вона поєднує нас. Здається, невидимо, але люди настільки до цього звикли, що не уявляють насправді, що українська грошова система має свою власну, питому лінгвістичну одиницю - шаг, що означає дрібну монету.

Дійсно, Національний банк розпочав ініціативу щодо законодавчих змін ще півтора року тому, в вересні 2024 року. Ці зміни мають на меті зупинити карбування копійок і змінити назву розмінної монети, що становить одну соту частину національної валюти – гривні, на українське слово "шаг". Я щиро сподіваюся, що найближчим часом парламент ухвалить це рішення. Хочу скористатися цією нагодою, щоб висловити подяку народним депутатам, які підтримали нашу ініціативу та підписали пакет законодавчих пропозицій, зокрема голові парламенту Руслану Стефанчуку. Варто зазначити, що під цим пакетом стоять підписи майже всього керівництва парламенту, що свідчить про об'єднаність в даному питанні. Незважаючи на те, що дискусії були досить жорсткими та мали ідеологічний і історичний характер, мені здавалося, що на певному етапі парламент був справді згуртований у своєму бажанні розірвати зв'язки, нав'язані Москвою.

Чи є "шаг" справжньою українською назвою, а не просто заміною російської копійки? Яка його історія та контекст?

Це абсолютно українська назва роздрібної монети, яка має глибокі корені в історії грошового обігу. Це не просто примха Національного банку чи вигадка з нашого боку. Цей факт підтверджується дослідженнями, проведеними Національною академією наук України, зокрема Інститутом мовознавства імені О. Потебні та Інститутом історії України. Більше того, слово "шаг" активно використовувалося в українській культурі. Одне з досліджень вразило мене, адже виявило, що більш ніж сто приказок і прислів'їв містять це слово. Тільки те, що є справжньою частиною українського життя і нашої ідентичності, може з’являтися в прислів’ях та приказках. Якби "шаг" не був поширеним у повсякденному житті, якщо б він не мав українського походження, а був би привнесеним ззовні, навряд чи він зміг би закріпитися в українському фольклорі. Тарас Шевченко, наприклад, неодноразово згадує "шаги" у своїх творах, принаймні одинадцять разів. Також Леся Українка, Нечуй-Левицький, Панас Мирний та Котляревський у "Енеїді" використовують це слово.

Ще більше, у 1917 році шаги стали офіційною валютною одиницею Української Народної Республіки. У цей період молодою українською державою було прийнято цілу низку законодавчих ініціатив. Протягом 1917-1919 років шаги використовувалися в якості однієї сотих частини української гривні. Після цього комуністичний режим відновив копійку. Важливо зазначити, що ми маємо експертний висновок від Українського інституту національної пам'яті, який підтверджує ці дані.

Чи є це для Національного банку України просто історичним фактом або ж складовою системної дерусифікації фінансової системи країни?

Національна валюта є важливим символом суверенітету, поряд з Конституцією, Гімном та Прапором. Тому я не вважаю, що для Національного банку варто розділяти такі питання, як дерусифікація, деколонізація, відновлення історичної справедливості чи створення грошового обігу, заснованого на наших історичних традиціях, що мають глибоке значення для нашої ідентичності. У нашому сприйнятті ці аспекти є тісно пов’язаними. Під час обговорення в команді з’явилася спільна думка: якщо не зараз, то коли? Москва, Мінськ і Київ — це три столиці, що мають спільний знаменник у своїх грошових системах на рівні найменшої монети — копійки. Після розпаду Радянського Союзу лише три республіки залишили цю монету у своєму обігу, тоді як інші колишні республіки перейшли на свої історичні назви. В Україні, на початку 1990-х, точилися політичні та експертні дискусії з цього питання. Багато хто не знає, але Луганський верстатобудівний завод навіть випустив першу пробну партію розмінної монети — шаг. Проте, в результаті впливу комуністичного лобі з Москви було вирішено залишити копійку.

- Можете привідкрити завісу візуалізації цієї монети?

Це, безумовно, одна з найбільш захоплюючих стадій будь-якої дискусії, коли ми торкаємося теми шага. Адже це свідчить про те, що ми пройшли значний шлях, і тепер можемо впевнено говорити про те, якою має бути українська монета. Ми плануємо ухвалити рішення дуже швидко, адже всі з нетерпінням чекають на це. Нам надзвичайно важливо, щоб одразу після затвердження відповідного пакету законодавчих ініціатив і його підписання Президентом, Національний банк розпочав процес карбування української монети. Ми прагнемо, щоб у новій монеті відобразились історичні моменти, адже свого часу до створення дизайну українського шага за часів Української Народної Республіки долучався Нарбут. Тоді це була не монета, а роздрібна марка, оскільки молода українська держава не мала можливості карбувати монети через складність і витрати цього процесу. Проте в обігу існували шаги. На зворотному боці марки, виготовленої з міцного паперу, було написано: "Ходить нарівні з дзвінкою монетою". Тож ми налаштовані діяти швидко. Сподіваюся, що та кількість монет, яку Національний банк зможе випустити в обіг після введення шага замість копійки, набуде особливого символічного значення.

Отже, чи буде цей крок нагадувати історичну монету?

Не існує історичної монети, проте був експериментальний крок у вигляді марки, а також були створені пробні монети на початку 1990-х років, коли активно обговорювалося питання переходу від копійки до шага та впровадження відповідної української монети. Однак, як я вже зазначав, комуністичні сили здобули перемогу. У зв'язку з цим, ми плануємо розробити дизайн, у якому, я впевнений, будуть враховані певні історичні аналогії. Цей дизайн також буде резонувати з тим, що ми нині переживаємо.

Чи маєте намір створити таку впізнаваність, щоб люди миттєво звертали увагу на нову валюту та її особливості?

- За своїми діаметром і вагою нова монета не матиме відмінностей від попередньої, лише її дизайн буде іншим.

Поділюся історією, яка мені близька, коли мова йде про відмінності між копійкою та новою монетою, яка скоро з’явиться в обігу. Уявіть, що у вас на долоні лежать дві монети: 50 копійок і 50 шагів. Хоча вони мають однакову грошову вартість, коли хтось, наприклад, ваші діти, запитає вас про різницю, ви почнете розповідати. Ваша оповідь може початися з часів Гетьманщини, продовжитися через етапи Української Народної Республіки, і в результаті ви зможете чітко пояснити і собі, і слухачеві, у чому полягає різниця вартості між 50 копійками та 50 шагами. І ця відмінність стане зрозумілою. Цінність нової монети, яку ми запровадимо після того, як український парламент ухвалить важливе рішення, буде безсумнівною. Важливо зазначити, що хоча гривня святкує своє тридцятиріччя, ми розглядаємо заміну копійки на шаг як завершення грошової реформи.

Тридцятирічний ювілей завершення фінансової реформи.

- Так. Це насправді остаточна фіналізація того задуму, який було реалізовано у 1996 році, коли було введено гривню, але залишили все ж таки певну спорідненість грошового обігу з Москвою і Мінськом. Тепер ми остаточно її розриваємо. Тому, коли обговорюють цю тему, я дуже часто чую спроби якось знецінити це обговорення, зробити його абсолютно незначущим...

Дехто вважає, що подібні зміни є невчасними і можуть викликати плутанину серед населення. Яка мета цього нововведення, якщо нова грошова одиниця фактично співпадатиме з 50 копійками? Наскільки ви переконані в здатності суспільства швидко адаптуватися до таких змін? Які у вас є прогнози з цього приводу?

- Знаєте, ця розмова взагалі не про роздрібну монету. Це розмова про нашу ідентичність, грошову реформу, атрибутику державності, суверенітет, соборність, про остаточний розрив з Москвою в такому дуже важливому елементі, як грошовий обіг. Ви знаєте, напевно, про те, що рубльова зона заходить на плечах російських окупантів на території, які вони в нас намагаються забрати. Одразу! Це перше, що, по суті, іде услід за російською окупацією - рубльова зона. Тому якщо ви чуєте, що це про дрібну монету, можете абсолютно свідомо, спокійно й обґрунтовано заперечити: ні, це про державність, суверенітет, справедливість, остаточне розірвання зв'язків.

Мало хто навіть знав, що в Україні є своя питома українська назва роздрібної монети. Та, яка історично глибоко укорінена у фольклорі, яка сприймається народом і українською творчістю, яка насправді є нашою і навіть була закріплена на рівні законодавчих актів Української Народної Республіки. Але потім настала радянщина, яка викреслила це з історії. Коли ми проводили дослідження, з архівів дістали справу, яку завело ОГПУ щодо уряду Української Народної Республіки. Мене вразили два докази. Перший - це український герб, вирізаний із сукна, який ОГПУ використало як доказ вини Української Народної Республіки. Другий - це шаги й українські гривні - як ще один доказ того, що Українська Народна Республіка існувала, і це, з точки зору Москви, було злочином. Ні, це не злочин. Це абсолютно історична закономірність. Ми є! І той факт, що український парламент через 30 років після того, як відбулася грошова реформа, усе ж таки поставить у цьому питанні велику, дуже вагому, питому й очевидну крапку, скаже про те, що грошовий обіг - це частина українського суверенітету. І він повинен будуватися тільки на наших історичних назвах і корінні. Вони в нас є.

- Поговорімо мовою цифр. За інформацією у ЗМІ, з 2019 року почали вилучати копійки номіналом 1, 5, 25. І тепер їх фактично (виправте, якщо це не так) - 800 тонн. Вони потребують утилізації й будуть утилізовані, коли вилучать 50 копійок. Для утилізації потрібна спеціальна машина. Наскільки знаю, ви її вже замовили. Розкажіть, як це практично відбуватиметься? Куди людям віддавати 50 копійок?

- Насправді це абсолютно стандартний процес, який забезпечує Національний банк України, наш Банкнотно-монетний двір, щоб підтримувати достатній і якісний готівковий обіг. Як ви думаєте, скільки загалом в обігу монет?

- Напевно, близько кількох мільярдів.

Більше 14 мільярдів монет перебуває в обігу, проте деякі з них втрачають свої якісні характеристики. Національний банк здійснює вилучення таких монет через банківську систему і, в разі потреби, виготовляє нові для підтримки необхідних стандартів якості та кількості готівки. Вилучені монети підлягають утилізації. З 2019 року ми накопичили вражаючі 800 тонн таких монет. Оскільки було ухвалено рішення про поступове вилучення роздрібних монет номіналом 10 копійок, обсяги, що потребують утилізації, можуть зрости до 1 200 тонн. Також ми отримуємо запити від роздрібного бізнесу стосовно монет номіналом 50 копійок. Сподіваюсь, що незабаром ми зможемо перейти на 50 шагів, які залишаться в обігу ще на кілька років. Щоб підтримувати належну якість і кількість монет у обігу, Національний банк щорічно виготовляє від 20 до 30 мільйонів монет. Час від часу можна почути, що монет взагалі не вистачає, тому давайте ще раз перевіримо цю інформацію. Як ви думаєте, скільки монет номіналом 50 копійок наразі знаходиться в обігу?

- Півтори.

- Півтора мільярда. Тому ми будемо їх докарбовувати для підтримки кількісних та якісних параметрів готівкового обігу. Ці нові монети - 50 шагів - із часом, найімовірніше, набудуть символічної колекційної цінності. Але певний час вони ще служитимуть саме для готівкового обігу. Через певний період часу, цілком можливо, вони підлягатимуть вилученню через зношення. Для цього також повинна працювати модель утилізації. Ще більше, утилізація монет, яку Національний банк проводить, дасть змогу завдяки брухту металу утилізованих монет, який буде проданий, виручити, за нашими розрахунками, від 120-130 млн грн. Крім того, це також тривала справа - утилізація монет, які вже сьогодні накопичилися. Якби ми не закупили додатково нове обладнання, вона тривало б щонайменше років десять. Тепер ми бачимо, що, з огляду на нові виробничі потужності, які ми отримаємо завдяки придбанню установки, зможемо скоротити цей строк від чотирьох до п'яти років. Але є важливий момент: ми не вилучатимемо з обігу монету номіналом 50 копійок навіть тоді, коли докарбовуватимемо монету номіналом 50 шагів. Вони будуть в обігу паралельно й матимуть, по суті, однакові технічні характеристики, такі самі діаметр і вагу.

Ви оголосили про впровадження нового кроку у вересні цього року. Як ви вважаєте, які висновки зроблять історики через 50 або 100 років, аналізуючи це рішення? Чи можемо ми вважати, що завершення української валютної реформи відбудеться з впровадженням цього кроку?

- 2 вересня 2024 року, коли ми ініціювали цю дискусію, я розраховував, що вона відбудеться значно швидше. Але в якийсь момент побачив, наскільки глибокий рівень зацікавленості є. Наскільки люди (а багато хто почув про це вперше) зацікавилися, що в нас є питома українська назва роздрібної монети. І це не копійка, це - шаг. Копійка - це те, що пов'язує нас з Росією і з нею асоціюється. Я побачив, що ця дискусія винесла на поверхню дуже значні, необхідні для власного усвідомлення, інформаційні пласти. І я впевнений, що абсолютна більшість людей вже не може дочекатися, коли відбудеться введення шага.

Я сама вже не можу стримуватися в очікуванні!

Коли я спостерігав за залом, де ми демонстрували фільм про кроки, здійснені надзвичайно талановитою командою "МУР", мою увагу привернули молоді люди віком від 18 до 20 років. І знаєте, хто вони? Це агенти впливу. Адже кожен з них повернеться до своїх батьків і поділиться історією про Нарбута, про ці кроки, про Українську Народну Республіку. Вони запитають: чому ми не зробили цього раніше? Тому я на 100% впевнений, що через 50-100 років це рішення буде однозначно сприйматися як правильне. Це, по суті, логічний завершальний етап грошової реформи, розпочатої у 1996 році, який веде до остаточної дерусифікації, деколонізації та створення готівкового грошового обігу, заснованого виключно на українських історичних традиціях.

Чи відбувалися зміни в назвах валют у світі, не супроводжуючись змінами в самих грошах, чи є український випадок особливим у цьому аспекті?

У світі ця практика є досить поширеною. Іноді назва грошової одиниці залишається незмінною, тоді як назва дрібних монет змінюється, або навпаки. Наприклад, в Ізраїлі 16 серпня 1948 року був введений в обіг ізраїльський фунт, який становив тисячу прут. Проте з 1 січня 1960 року один ізраїльський фунт почав відповідати ста агор. Подібні зміни також мали місце в таких країнах, як Ємен, Хорватія, Аргентина, Бразилія та Японія.

Навіть історичний огляд Австро-Угорської імперії є вартим уваги: у той час в Австрії використовували гелер, а в Угорщині — філер. Хоча ці монети мали різний вигляд, вони одночасно перебували в обігу і мали однакову цінність по всій території імперії. Отже, можна стверджувати, що в процесі людської історії відбувалися різноманітні зміни. І якщо говорити про те, що ми переживаємо щось абсолютно нове, то це не зовсім так. Я вважаю, ми лише завершуємо етап, розпочатий колись. Для цього українському парламенту потрібно в єдності ухвалити відповідні рішення, а Національному банку — оперативно ввести в обіг монету, яка відображає наше історичне коріння та національну ідентичність.

Скептики цього рішення впевнені, що за 50 копійок вже нічого не можна придбати, тому доцільніше їх вивести з обігу. Натомість ми запроваджуємо шаг, який фактично має аналогічну цінність. Як довго шаг залишиться в обігу? І, окрім політичного значення, що це означає особисто для вас?

Ця монета призначена для роздрібного використання і буде активно циркулювати, впливаючи на формування цін протягом певного часу. Роздрібна монета використовується для проведення фінансових транзакцій. Наявність принаймні півтора мільярда монет номіналом 50 копійок в обороті, а також запити від торгових мереж на їх докарбування, вказує на те, що грошовий обіг вимагає, аби ця монета залишалася в активному використанні. Незалежно від тривалості цього процесу, в обігу повинна бути українська монета, що становить одну соту частину гривні.

Існують певні думки, навколо яких часто точаться дискусії, коли намагаються зменшити значущість цієї теми. По-перше, багато хто вважає, що це питання неактуальне. Проте я твердо переконаний, що наше бажання та єдність, які ми спостерігаємо нині в парламенті стосовно відновлення історичної української назви, є спробою - і я щиро вірю в її успіх - повернути собі власне ім'я. Коли це важливо? Коли це актуально? Завжди! Якщо цього не сталося раніше, то варто зробити це терміново та якомога швидше.

Другий аспект, який згадують противники цієї ідеї, стосується витрат з державного бюджету. Я хочу скористатися цією нагодою, щоб ще раз підкреслити свою позицію як голови Національного банку: ця ініціатива не передбачає жодних додаткових витрат з бюджету України.

Дякую велике!

Розмову вела Христя Равлюк

Повну відеоверсію інтерв'ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform