Активи російського підприємця Наумця, оцінені у 4 мільярди, були передані новому власнику незважаючи на санкційні обмеження, повідомляє Trap Aggressor.

Активи групи "Юнігран", що належать підсанкційному російському бізнесмену Ігорю Наумцю і оцінюються більше ніж у 4 мільярди гривень, були переоформлені на іншого власника, незважаючи на їхнє рішення про конфіскацію на користь держави.

Цю інформацію надає проєкт Trap Aggressor, що займається аналізом результативності введених санкцій.

Відповідно до інформації, отриманої від журналістів, правоохоронні органи звернули увагу на схему зміни власності активів: 15 листопада слідчі Головного слідчого управління Національної поліції здійснили обшуки в помешканні Олександра Стадника, колишнього директора, а зараз бухгалтера компанії "Юнігран-Сервіс".

Ця компанія є частиною групи "Юнігран", що займає провідні позиції серед виробників граніту та тротуарної плитки в Україні. Вже на наступний день, 16 листопада, Печерський районний суд виніс 8 ухвал, які наклали арешт на все майно компаній, що входять до складу групи "Юнігран".

У весняний період 2023 року РНБО ввела обмежувальні заходи проти власника компанії, російського підприємця Ігоря Наумця, а також проти громадянки Великої Британії Єлєни Калпи. До списку санкцій потрапили ще три кіпрські юридичні особи: Westgrinite Holdings Limited, E.S. Mining Company Limited та Smartdixi Limited.

Накладені санкцї передбачали заборону вчиняти будь-які дії з активами цих осіб. Йшлося про понад 250 об'єктів рухомого і нерухомого майна орієнтовною вартістю понад 4 млрд гривень. За умови збереження санкцій, Міністерство юстиції могло б подати позов до ВАКС про стягнення цих активів в дохід держави.

Рухоме та нерухоме майно групи компаній "Юнігран" арештували ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова ще у минулому році. Але через кілька місяців суддя столичного Печерського районного суду Сергій Вовк ці ж арешти скасував, попри застосування санкцій.

Лише через місяць після скасування арешту, на початку 2024 року, активи групи "Юнігран" почали переходити на новоутворені компанії бізнесмена Сергія Шапрана.

"В рамках зазначеного схематозу останній разом з Наумцем підписали меморандум про розподіл часток в бізнесі "50 на 50". За нашими даними, розробкою покрокового плану дій щодо крадіжки підсанкційного майна займались сам Ігор Наумець, український бізнесмен Сергій Шапран, а також так званий "кум Олега Кіпера" (голова Одеської обласної військової адміністрації, - ред.) Володимир Осіпов. Перед перекиданням активів дивним чином "позлітали" арешти на майно цілого списку юросіб з групи "Юнігран", - пишуть розслідувачі проєкту Trap Aggressor.

Активи компаній, що належать до групи "Юнігран", були виведені за допомогою "транзитних" компаній, які в день "купівлі" майна негайно переправляли його новоствореним підприємствам.

"На думку авторів розслідування, очевидно, що укладені договори купівлі-продажу активів є фіктивними, оскільки на момент їх підписання не існувало наміру створення юридичних наслідків."

При цьому для продажу нерухомого майна групи "Юнігран" (фактично матеріально-технічну базу для здійснення господарської діяльності) на початку 2024 року використали схему зарахування зустрічних вимог, тобто грошових коштів за відповідними договорами продавець так і не отримав.

Дослідники проєкту Trap Aggressor проведуть аналіз методів виводу активів цієї групи, зіставляючи їх із практиками, що мали місце під час президентства Віктора Януковича.

Ситуація навколо "Юнігран" слугує черговим свідченням того, як, попри реформи та обіцянки щодо верховенства права, в Україні знову активізуються старі схеми, характерні для епохи Януковича. Процес виведення активів з-під санкцій та переписування власності на нових "вигодованих" підприємців під прикриттям правоохоронних органів і судової системи демонструє, наскільки вправно система здатна маніпулювати юридичними механізмами, зазначають автори розслідування.

Як повідомлялося раніше, журналісти проєкту "Схеми" виявили, що бізнес російського підприємця Ігоря Наумця в Україні, незважаючи на чинні санкції РНБО та арешти, був переданий новому приватному власнику, обійшовши державний контроль. Це стало можливим через те, що держава не забезпечила збереження заблокованих активів і протягом півтора року не використала механізм конфіскації.